Міколас Сляжявічус

Міколас Сляжявічус (лит. Mykolas Sleževičius; 21 лютого 1882, біля міста Расейняй, Литва — 11 листопада 1939, Каунас, Литва) — литовський політик міжвоєнних часів, журналіст і культурний діяч, тричі обіймав посаду прем'єр-міністра Литви.

Міколас Сляжявічус
Прапор 2-й Прем'єр-міністр Литви
26 грудня 1918 — 12 березня 1919
Попередник:	Аугустінас Вольдемарас
Наступник:	Пранас Довідайтіс
Прапор 4-й Прем'єр-міністр Литви
12 квітня — 6 жовтня 1919
Попередник:	Пранас Довідайтіс
Наступник:	Ернястас Галванаускас
Прапор 11-й Прем'єр-міністр Литви
15 червня — 17 грудня 1926
Попередник:	Ляонас Бістрас
Наступник:	Аугустінас Вольдемарас
Народження:	21 лютого 1882(1882-02-21)[1][2]  Расейняй, Ковенська губернія, Російська імперія
Смерть:	11 листопада 1939(1939-11-11)[1] (57 років)  Каунас, Литва[1]
Поховання:	Петрашунський цвинтар
Країна:	Литва
Освіта:	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Партія:	Lithuanian Democratic Partyd
Медіафайли у Вікісховищі

На думку литовських істориків, державотворча діяльність Сляжявічуса має виняткове значення, адже зумовила успіх литовців у боротьбі за незалежність. Саме йому вдалося досягти політичної угоди, об'єднати центральну адміністрацію і залучити місцеве самоврядування, залучити до спротиву загарбникам поряд із литовцями також і національні меншини.^[3]

Життєпис

Народився 1882 року біля міста Расейняй. За освітою юрист та журналіст.

1905 року, навчаючись в Одеському університеті, взяв участь у російській революції. По поверненні до Литви вступив до Литовської демократичної партії, працював журналістом та юристом.

Боровся за державну незалежність Литви від Російської імперії. В 1917—1918 роках керував Найвищою литовською радою в Російській республіці.

Незалежна Литва

У 1918—1919 роках кілька разів обіймав посаду Прем'єр-міністра Литви. 2 січня 1919 року уряд Сляжявічус останнім потягом переїхав до Каунаса через окупацію Вільнюса поляками. Спішно створював збройні сили Литви за допомогою саксонських добровольців для відбиття нападу Радянської Росії. В умовах політичної кризи в литовській раді — Тарибі, через постійний конфлікт між консерваторами та лівими, Сляжявічус наказав Тарибі не скликати засідань та не заважати працювати.^[3]

Від Селянської партії був депутатом Сейму I, II та III скликання.

Ще раз обраний Прем'єр-міністром Литви 1926 року і 28 вересня добився підписання таємної угоди з СРСР, за якою країни мали обмінюватися інформацією про Естонію, Латвію і Польщу та їхні наміри.^[3]

Після відходу від політики працював у місті Каунас юристом, також брав участь у мистецькому житті столиці як актор та театральний режисер.

Помер 1939 року у Каунасі, похований на Петрашунському цвинтарі.