Мікроцитоз

Термін «мікроцит» (mikros, грец. «маленький, низький») використовується в медицині для надмірно малих червонокрівців (еритроцитів). Мікроцитоз - це технічний термін для означення появи дрібних еритроцитів у крові. У разі мікроцитозу, середній об’єм еритроцитів (MCV) знижується до менше 80 фемтолітрів (фл) (нормальне значення для дорослих від 80 до 96 фл). Якщо також існує анемія, вона називається мікроцитарною анемією.^[1]

Найбільш поширеною причиною мікроцитозу, є залізодефіцитна анемія, але він також спостерігається у разі браку міді та вітаміну В6. Відомі також певні спадкові форми, як от: мала β-таласемія, різновид середземноморської анемії. Мікроцитоз також, може виникати під час наявності портосистемного шунта та недостатнього рівня натрію. У деяких азійських порід собак (акіта-іну, чау-чау, шар-пей, сіба-іну), мікроцитоз є фізіологічним.^[2]