Мільнер Рафаїл Ісайович

Рафаїл Ісайович Мільнер (нар. 20 грудня 1910 — †4 липня 1979) — учасник Другої світової війни, заступник командира 32-го гвардійського стрілецького полку, 12-ї гвардійської Пінської стрілецької дивізії, 61-ї Армії, Центрального фронту, Герой Радянського Союзу, гвардії полковник.

Рафаїл Мільнер
Мільнер Рафаїл Ісайович
Народження	20 грудня 1910(1910-12-20) Монастирище, Липовецький повіт, Київська губернія
Смерть	4 липня 1979(1979-07-04) (68 років) Харків, УРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Національність	єврей
Країна	СРСР
Вид збройних сил	Червона Армія
Рід військ	піхота
Освіта	Військово-політична академія імені Ленінаd
Роки служби	1936—1960
Заклад	Харківський державний університет харчування та торгівлі
Партія	ВКП(б)
Звання	Полковник
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Москви» Медаль «За визволення Варшави» Медаль «За взяття Берліна» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

Народився Монастирищі (нині — Черкаська область, Україна), в сім'ї робітника. Єврей. Член ВКП(б) з 1932 року. Закінчив робітфак і комуністичний вуз. Перебував на партійній і профспілковій роботі в Сталінграді.

У 1936 році був призваний до Червоної Армії. У 1941 році закінчив Військово-політичну академію. У боях Німецько-радянської війни — з липня 1941 року у складі підрозділу військ Центрального фронту.

З грудня 1941 року — на посаді комісара полку, з січня 1942 року воював у складі 32-го гвардійського стрілецького полку 12-ї гвардійської стрілецької дивізії. У складі полку брав участь в обороні Москви, в наступальних боях по розгрому німецького угруповання, яка намагалася взяти Москву, в боях за визволення Калуги, Болхова, Орла.

Особливо відзначився при форсуванні Дніпра. У вересні 1943 року 32-й гвардійський стрілецький полк в авангарді 61-ї армії форсував Дніпро біля містечка Любеч, Чернігівської області і протягом декількох днів утримував захоплений плацдарм.

6 жовтня 1943 гвардії підполковник Р.І. Мільнер в боях на плацдармі в районі села Глушець, Лоєвського району, Гомельської області у складних обставинах замінив пораненого командира полку. Протягом декількох днів полк розширив плацдарм, поліпшив свої позиції і дав можливість частинам дивізії переправитися через Дніпро.

Влітку 1944 року, після закінчення курсів «Выстрел», був призначений командиром 37-го гвардійського стрілецького полку, який брав участь у боях за визволення Риги, Польщі, вів бої на території Німеччини, на штеттинському напрямку, форсував річку Одер.

Після закінчення Другої світової війни продовжив службу в Групі радянських військ у Німеччині. Пізніше командував частинами в Київському військовому окрузі. З 1960 року полковник Р.І. Мільнер — перебував в запасі.

Мешкав у Харкові. Був викладачем у Харківському інституті громадського харчування.

Помер 4 липня 1979 року. Похований на кладовищі № 2 у Харкові.

Нагороди

Меморіальна дошка у Харкові (демонтована 28.05.2025^[1]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі гвардії підполковнику Мільнеру Рафаїлу Ісайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2807)^[2].

Нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.