Мінас (імператор Ефіопії)

Мінас — негус Ефіопії з Соломонової династії. Був сином імператора Девіта II та братом Ґелавдевоса.

Мінас ገላውዴዎስ
35-й Імператор Ефіопії
23 березня 1559 — 1 лютого 1563 року
Попередник:	Ґелавдевос
Наступник:	Сарса Денгел
Народження:	16 століття
Смерть:	1 лютого 1563(1563-02-01)
Рід:	Соломонова династія
Батько:	Девіт II
Мати:	Seble Wongeld[1]
Діти:	Сарса Денгел і Fiqtor, abetod[1]

Життєпис

Під час експансії Ахмада ібн Ібрагіма аль-Газі до Ефіопії, Мінас потрапив у полон, але утримувався там як цінний в'язень. Незважаючи на те, що у ті часи полонених кастрували, Мінас уник такої долі на прохання Баті дель Вамбара, дружини імама Ахмада Ґрана. Після цього майбутній імператор одружився з дочкою останнього^[2]. Ґелавдевос доклав багатьох зусиль, щоб звільнити свого брата і зрештою йому це вдалось^[3].

Невдовзі після сходження на престол Мінас здійснив кампанію проти фалаша у провінції Сем'єн^[4].

Приблизно за рік бар негус Єшак підняв повстання у провінції Тиграй, проголосивши Тазкаро законним сином і спадкоємцем імператора Мінаса. Його підтримав командир португальців Кріштован да Гама^[5]. Те повстання перебувало в центрі уваги імператора до самого завершення його правління. Він пройшов до Ласти, а його противник відступив до Шіре. Імператор наздогнав його там і здобув перемогу. Після цього він вирушив на південь — до Емфраза, де завдав поразки решті послідовників Тазкаро 2 липня 1561 року. Після цього здався і сам Тазкаро. Його схопили та кинули вниз зі скелі^[6].

Згодом бар негус Єшак заручився підтримкою Оздеміра, османського паші Массави, проголосивши імператором вже брата Тазкаро, Маркоса. Мінас знову вирушив на північ, утім зазнав поразки у провінції Ендерта. Імператор відступив до Атронса-Мар'ям, щоб перегрупуватись, але захворів на гарячку й помер біля містечка Коло 1 лютого 1563 року^[7].