Герман Мінковський

Ге́рман Мінко́вський (лит. Hermanas Minkovskis, нім. Hermann Minkowski; 22 червня 1864, Алексотас — 12 січня 1909, Геттінген, Німеччина) — німецький математик, що розробив геометричну теорію чисел і використав методи геометрії для розв'язку складних задач в області теорії чисел, математичної фізики і теорії відносності.

Герман Мінковський
нім. Hermann Minkowski
Народився	22 червня 1864(1864-06-22) Алексота, Польща
Помер	12 січня 1909(1909-01-12) (44 роки) Геттінген, Німеччина ·апендицит
Поховання	Цвинтар Геерштрассеd[1]
Місце проживання	Прусське королівство
Країна	Прусське королівство
Діяльність	фізик, математик, викладач університету
Alma mater	Кенігсберзький університет
Галузь	математика
Заклад	Геттінгенський університет
Науковий ступінь	доктор філософії (30 липня 1885)
Науковий керівник	Фердинанд фон Ліндеман[2]
Вчителі	Ернст Едуард Куммер Леопольд Кронекер Карл Веєрштрасс Герман фон Гельмгольц Густав Роберт Кірхгоф і Вольдемар Фогт
Відомі учні	Альберт Ейнштейн Вальтер Ріц
Аспіранти, докторанти	Костянтин Каратеодорі Денеш Кеніг Louis Kollrosd Theodor Laumannd[2] Paul August Ludwig Wernicked[2] Albert Winkd[2] Elijah Swiftd[2]
Членство	Геттінгенська академія наук
Відомий завдяки:	простір Мінковського, функціонал Мінковського
Брати, сестри	Oskar Minkowskid Max Minkowskid
У шлюбі з	Guste Minkowskid
Нагороди	Grand prix des sciences mathématiquesd (1882)
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Герман Мінковський у Вікісховищі

Життєпис

Герман Мінковський родився в Алексотах (передмісті Каунаса в Литві, що у той час входили до складу Мінської губернії Російської імперії в єврейський сім'ї німецького та польського походження. Навчався у Німеччині в Університетах Берліна і Кенігсберга, де в 1885 році під керівництвом Фердинанда фон Ліндемана здобув докторський ступінь. Ще студентом в 1883 році був нагороджений Математичною премією Французької академії наук за свій рукопис з теорії квадратичних форм. Став членом Геттінгенської академії наук. Мінковський викладав в Геттінгенському університеті, в університетах Бонна, Кенігсберга і Цюриха. У Цюриху він був одним з вчителів Ейнштейна.

Мінковський досліджував арифметику квадратичних форм, особливо дотично ${\displaystyle n}$ змінних, і його дослідження в цій області привели його до відкриття деяких геометричних властивостей в ${\displaystyle n}$-мірному просторі. У 1896 році він представив свою геометрію чисел — геометричний метод вирішення завдань в теорії чисел.

У 1902 році він став викладати на математичному факультеті Геттінгена і став одним з близьких колег Давида Гільберта, якого він вперше зустрів в Кенігсберзі. Одним з його студентів там був Костянтин Каратеодорі.

У 1907 році Мінковський припустив, що спеціальна теорія відносності, сформульована Ейнштейном і заснована на раніших роботах Лоренца і Пуанкаре, краще всього може бути описана в чотиривимірному просторі (відомому зараз як простір Мінковського), в якому час і простір є не різна суть, а є вимірюваннями простору-часу, і в яке добре вписується геометрія Лоренца спеціальної теорії відносності. Це припущення допомогло Ейнштейнові у формулюванні загальної теорії відносності.

У 1909 Мінковський раптово помер від апендициту в Геттінгені. У нього був брат — Оскар Мінковський — відомий лікар і дослідник.

На честь Германа Мінковського названий астероїд 12493 Мінковський. Кратер Мінковський на Місяці названий на честь Германа Мінковського і Рудольфа Мінковського.

Див. також

• Задача Мінковського
• Простір Мінковського
• Розмірність Мінковського
• Сума Мінковського
• Теорема Мінковського
• Функціонал Мінковського
• Крива Мінковського
• Список об'єктів, названих на честь Германа Мінковського