Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Міста Вінницької області
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Це список міст Вінницької області. Станом на 1 січня 2025 року в області 18 міст.

Відповідно до Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» місто є населеним пунктом з переважно компактною забудовою, загальна чисельність жителів якого становить не менш як 10 тисяч. Як виняток з цього положення до категорії міст також віднесені населені пункти з меншим населенням, які до прийняття закону були містами районного або обласного значення.
Remove ads
Адміністративне значення та історичні дані
Узагальнити
Перспектива
6 з 18 міст області є районними центрами. До реформи децентралізації 2010-х років районними центрами були 16 міст (окрім Гнівані та Ладижина), 6 міст були містами обласного значення, 12 входили до складу районів.
Найстарішим містом області є Погребище, перша згадка про яке датована 1148 роком, наймолодшим — Козятин, заснований в 1871 році. Найстаріше місто за часом отримання статусу — Вінниця, наймолодше — Липовець.
У таблиці нижче наведено адміністративний статус міст, а також роки утворення і отримання статусу міста. Якщо місто втрачало статус міста, а пізніше знову його отримувало, зазначено рік останнього отримання статусу.
Низка міст мали магдебурзьке право в складі Речі Посполитої або статус міста в складі Російської імперії, а в СРСР його втратили. Докладніше про міста, які втратили статус міста, — в розділі #Історія.
Remove ads
Площа та населення
Узагальнити
Перспектива
Найбільшим містом області за населенням є Вінниця, найменшим — Шаргород. У всіх містах області переважна більшість мешканців (понад 84 %) вважають рідною мовою українську
Remove ads
Символіка і влада
Історія
Узагальнити
Перспектива
Міста з магдебурзьким правом
За часів Речі Посполитої низка населених пунктів на території сучасної Вінницької області мала магдебурзьке право, зокрема[п 6]
- Хмільник (1443[12][13] або 1448, 1518[14])
- Бар (1540)
- Ялтушків (1546[15] або 1548, або 1556[16])
- Брацлав (1564[п 7])
- Уланів (1552, 1606[18])
- Янів[19] (1578)
- Шаргород (1588, 1765[20])
- Межирів (1591)
- Могилів-Подільський (поч. XVII ст., 1743)
- Липовець (1606)
- Вербовець (1607)
- Сальниця (1607)
- Барок (1615)
- Копайгород (1624)
- Жван (1638)
- Вінниця (1640)
- Снітків[21][е 3] (1720)
- Гранів (1744)
- Гайсин (1744)
- Кіблич (1744)
- Лінці (1757)
- Янушгород (1760)
- Берлинці Польові (1767)
- Тульчин (1787)
- Махнівка[22] (1791)
Деякі джерела вказують, що магдебурзьке право також мали Погребище[23][13] (1569), Немирів[24][25][26] (1581) та Латанець[24] (1744), проте ці дані піддаються сумніву дослідниками[27] (для Погребища не знайдено першоджерел, Латанець і Немирів сплутали з містами зі схожими назвами в інших регіонах). Також раніше вважалося, що Літин мав магдебурзьке право[24][25][28], проте останні дослідження вказують на те, що в 1578 році Літин отримав статус містечка без надання магдебурзького права.[29]
Міста в Російській імперії
Після входження території Вінниччини до Російської імперії статус міст отримали Брацлав, Гайсин, Тульчин, Бершадь, Ямпіль, Могилів-на-Дністрі, Вінниця, Літин, Махнівка, Липовець, Хмільник Брацлавського намісництва і Вербовець Подільського[30], а також Махнівка Київського намісництва[22], Ольгопіль (Чечельник).
Станом на 1840 рік містами були: Липовець, Махнівка, Бар, Брацлав, Вінниця, Гайсин, Літин, Могилів, Ольгопіль, Хмільник, Ямпіль.[31]
Станом на 1897 рік містами були: Липовець, Бар, Брацлав, Вінниця, Гайсин, Літин, Могилів-на-Дністрі, Ольгопіль, Хмільник, Ямпіль, Вербовець, Сальниця. У 1903 році статус міста отримала Жмеринка.
З приходом радянської влади статус міст зберегли лише Вінниця, Гайсин, Жмеринка та Могилів-Подільський, а також отримав Тульчин.
Хронологія появи міст в області
Вінницька область була утворена в 1932 році. На той час у складі області було 12 міст: Бердичів, Вінниця, Гайсин, Жмеринка, Заслав, Кам'янець-Подільськ, Могилів-Подільський, Полонне, Проскурів, Старокостянтинів, Тульчин та Шепетівка.
У 1937 році місто Бердичів відійшло до новоутвореної Житомирської області, а Заслав, Кам'янець-Подільський, Полонне, Проскурів, Старокостянтинів і Шепетівка. — до Кам'янець-Подільської. У Вінницькій області лишилося 5 міст.
У 1938 році до категорії міст віднесені Бар і Козятин.
У другій половині XX ст. статус міст отримали Хмільник, Бершадь, Ладижин, Калинівка, Гнівань, Погребище, Немирів, Шаргород, Ямпіль, Іллінці.
За часів незалежної України містом став Липовець — у 2001 році.
Remove ads
Примітки
- Скорочення: оц — обласний центр, рц — районний центр, цтг — центр територіальної громади
- Цей рік зазначений на гербі міста. Івченко подає 1500–1520 роки.
- Список може бути не повним. Повний список міст, які мали магдебурзьке право, не існує. Наведений список сформований на основі джерел: Дмитрієнко, Савчук, 1994, с. 13, Мельничук, 2004, с. 104–105 та Роговий, 2020, с. 50, 62–63 і може бути неповним. Махнівки, Сніткова і Янова у цих джерелах нема, проте і не знайдені джерела, які б спростовували наявність у цих міст магдебурзького права. Деякі міста могли отримувати магдебурзьке право кілька разів (наприклад, якщо попереднє місто було зруйноване під час нападу татар), тому вказано кілька дат. Якщо в інших джерелах зустрічаються інші роки, то вони подані із зазначенням джерела.
Remove ads
Посилання на джерела
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads