Міхаель Ліпперт

Міхаель Ганс Ліпперт (нім. Michael Hans Lippert; 24 травня 1897, Шенвальд — 1 вересня 1969, Вупперталь) — командир частин військ СС, штандартенфюрер СС.

Міхаель Ліпперт
нім. Michel Hans Lippert
Народився	24 квітня 1897(1897-04-24)[1][2]  Шенвальд, Вунзідель, Верхня Франконія[2]
Помер	1 вересня 1969(1969-09-01)[1][2] (72 роки)  Вупперталь, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[2]
Країна	Німеччина
Діяльність	поліціянт, мучитель
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	СС[3] і СА
Роки активності	з 1914
Військове звання	штандартенфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[3]
Нагороди	Залізний хрест 2-го класу Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Застібка до Залізного хреста 2-го класу Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Штурмовий піхотний знак в сріблі Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова» Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ліпперт.

Біографія

Ліпперт народився 24 квітня 1897 року в Шенвальді (Верхня Франконія), невеликому місті на кордоні з Богемією. Міхаель був п'ятою дитиною Йоганна і Маргарет Ліппертів. У 17 років юнак добровільно вступив до лав німецької армії; в листопаді 1914-го він приєднався до одного з баварських полків. Ліпперт встиг повоювати як на Західному, так і на Східному фронтах. Додому він повернувся лише в жовтні 1917 року. Незабаром після повернення додому Міхаель вступив до льотної школи в Нойштадті; 20 жовтня 1918 року йому була вручена ліцензія льотчика. Випробувати її на практиці Ліпперт не встиг — війна закінчилася, а в мирний час в армії він вважав за краще не затримуватися.

У 1921-1929 роках був членом баварської політичної поліції. 1 червня 1930 вступив в НСДАП (№ 246 989). 10 березня 1931 року вступив в СС (№2 968). У червні 1933 року став комендантом концтабору Дахау.

1934 року — перед самою Ніччю Довгих Ножів — Міхаель, разом з бригадефюрером СС Теодором Айке, прийшов відвідати ув'язненого в Стадельгаймській в'язниці Ернста Рема. Ліпперт залишив йому пістолет і заявив, що Ернст має 10 хвилин на те, щоб ним скористатися. Рем від настільки «привабливої» пропозиції відмовився навідріз; через 10 хвилин Ліпперт і Айке повернулися в камеру й застрелили Рема.

У 1937 році очолив 2-й штандарт СС «Мертва голова «Бранденбург». У 1938 році став керівником 2-го штурмбанна СС у Брауншвейгу. З 1939 року призначений командиром 1-го штурмбанна 49-го штабу СС. З 1 серпня 1939 по 1 липня 1943 рік керував 105-м штандартом СС в Мемелі.

У травні 1940 року керував 2-м штурмбанном 16-го штандарта СС «Мертва голова». Також з 1940 по 1941 рік був керівником юнкерської школи СС в Арнгаймі. У вересні 1941 року командував 6-м гренадерським полком СС «Лангемарк». З 2 квітня 1942 року командував добровольчим легіоном СС «Фландрія». У липні того ж року важко поранений на Східному фронті. 1 січня 1943 року очолив 69-й штандарт СС. З 1 по 15 лютого 1943 року — командир 10-ї танкової дивізії СС «Фрундсберг». Також призначений командиром 83-го полку добровольчої бригади СС «Ландсторм Недерланд».

У 1950 році судом Арнема засуджений до 10 років ув'язнення у зв'язку з розстрілом 19 цивільних осіб (двоє з яких були розстріляні за наказом Ліпперта). 17 квітня 1953 року звільнений і переданий ФРН. У 1957 році Ліпперт постав перед німецьким судом за звинуваченням у вбивстві Рема. Він був визнаний винним і засуджений до 18 місяців в'язниці.

Звання

• Гауптвахмістр земельної поліції (1920)
• Труппфюрер СС (10 березня 1931)
• Штурмфюрер СС (15 листопада 1931)
• Штурмгауптфюрер СС (5 серпня 1933)
• Штурмбанфюрер СС (9 листопада 1933)
• Оберштурмбанфюрер СС (20 квітня 1934)
• Оберлейтенант резерву люфтваффе (1 грудня 1939)
• Оберштурмбанфюрер резерву військ СС (4 січня 1940)
• Штандартенфюрер військ СС (20 квітня 1943)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу
• Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) з мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний кут старих бійців
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу
• Залізний хрест 1-го класу
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (27 грудня 1944)