Надльодовикове озеро

Надльодовиковим озером є будь-який став рідкої води на поверхні льодовика. Хоча такі стави є ефемерними, вони можуть сягати кількох кілометрів у довжину та десятків метрів у глибину. Надльодовикові озера можуть існувати протягом місяців, або й десятків років поспіль, проте можуть спорожніти за лічені години.

Надльодовикове озеро на поверхні льодовика Беринг (1995)

Період існування

Озера можуть утворюватись внаслідок танення поверхні льодовика в теплу пору року, або від опадів у періоди мусонів. Вони можуть розсочуватись шляхом виходу з власних берегів, або утворивши льодовиковий млин.

Вплив на льодові маси

Озера діаметром понад 300 метрів здатні утворити наповнені водою тріщини на поверхні льодовика внаслідок процесу виморожування. Зв'язок поверхні з опорою льодовика таким шляхом називається льодовиковим млином. Після утворення цих тріщин озеро може спорожніти за 2-18 годин, передавши теплу воду до основи льодовика й таким чином змастивши його опору, що в свою чергу змушує льодовик до руху^[1]. Темп спорожнення такого озера еквівалентний темпу потоку Ніагарського водоспаду. Такі льодовикові тріщини, утворені на шельфових льодовиках, можуть проникати вниз до океану та докладати до їх розламування^[2].

Надльодовикові озера також мають зігрівальний ефект на льодовики; маючи нижче, аніж в льоду, альбедо, вода вбирає більше сонячної енергії, що призводить до нагрівання та (потенційно) подальшого танення.

Контекст

Надльодовикові озера можуть утворюватись на будь-якій зоні льодовика.

Відступальні льодовики Гімалаїв утворюють різноманітні та довговічні озера багатокілометрового діаметру та глибиною в десятки метрів.^[3] Вони можуть бути оточеними моренами; деякі є достатньо глибокими, аби розшаруватись за щільністю^[3]. Більшість з них продовжують свій ріст ще з 1950 років; з того часу льодовики продовжують зменшуватись.^[3]

Проліферація надльодовикових озер передувала обвалу шельфового льодовика Ларсена Б у 2001 році, та могла бути з ним пов'язаною.

Такі озера є також виразними в Ґренландії, де їх певною мірою пов'язують з рухом льоду.

Відкладення

Нгозумпа

Часточки осаду часто нагромаджуються в надльодовикових озерах; вони змиваються туди талими або дощовими водами, що ці озера живлять. Природа цих відкладень залежить від походження води, а також від відстані конкретної ділянки до краю льодовика та краю озера. Кількість уламків та сміття на поверхні льодовика також впливають на це значною мірою. Природно, відкладення в довговічних озерах відрізняються від відкладень молодих озер.^[4]

Здебільшого серед відкладень зустрічаються крупнозернисті фрагменти піску та гравію. Темп їх накопичення може становити до 1 метра на рік поблизу берегів більших озер.^[4]

Під час танення льодовика його осад може зберігатись у вигляді надльодовикової морени.