Наконечний Валерій Павлович

Наконечний Валерій Павлович (23 липня 1951, с. Гладковичі, Житомирська область, УРСР — 1 серпня 2011, Київ, Україна) — радянський і український актор. Заслужений артист України (23.03.2011)^[1].

Наконечний Валерій Павлович
Народився	23 липня 1951(1951-07-23)  Гладковичі, Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер	1 серпня 2011(2011-08-01) (60 років)  Київ, Україна
Поховання	Північне кладовище
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1977)
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	nm0620485
Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Наконечний.

З життєпису

Народ. 1951 р. у с. Гладковичі Житомирської обл. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1977).

Грав у кінокартинах:

• «Дивна відпустка» (1980, т/ф, 3 а),
• «Щастя Никифора Бубнова» (1983),
• «Легенда про безсмертя» (1985),
• «Наближення до майбутнього» (1986),
• «Все перемагає любов» (1987),
• «Жменяки» (1987),
• «Бухта смерті»,
• «Козаки йдуть» (1991),
• «По-модньому» (1992),
• «Тарас Шевченко. Заповіт» (1992, 4 с),
• «Для домашнього огнища» (1992),
• «Стамбульський транзит» (1993),
• «Острів любові» (1995),
• «Чорна рада» (2000), а також у ряді телефільмів:
• «Ігор Саввович» (1986, 3 с.),
• «Війна на західному напрямку» (1990),
• «Секретний фарватер»,
• «Прорив» (1992),
• «Слід перевертня» (2001, т/с) тощо.

Буі членом Національної Спілки кінематографістів України.

Помер 1 серпня 2011, похований на Північному кладовищі (Рожни).