Нанооболонка

Нанооболонка - наночастинка, що складається з діелектричного ядра та металевого покриття^[1]. Існують гібридні наночастинки іншого складу, але зазвичай їх не називають нанооболонками.

Схематичне зображення двох мод нанооболонки різної орієнтації

Сутність

Характерною властивістю нанооболонок є існування двох мод локазізованих плазмонів, що відповідає двом поверхням контакту металу з діелектричним середовищем: внутрішньої та зовнішньої. Коли товщина металевої оболонки велика, локалізовані плазмони слабо взаємодіють між собою, але, коли оболонка тонка, відбувається гібридизація двох мод і розштовшування їхніх частот. Частота локалізованого плазмона, що приблизно відповідає зовнішній поверхні розділу, зменшується, частота локалізованого плазмона, що грубо відповідає внутрішній поверхні розділу, зростає, хоча не так сильно.

Сфера застосування

Це можна використати для отримання наночастинок із бажаною частотою плазмона. Зовнішня мода сильно взаємодіє з електромагнітним полем.