Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Населення В'єтнаму
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Населення В'єтнаму.
Чисельність населення країни 2020 року становила 94,348 млн осіб (15-те місце у світі)[1]. Чисельність в'єтнамців стало зманшуватись, народжуваність 2015 року становила 15,96 ‰ (121-ше місце у світі), смертність — 10,93 ‰ (169-те місце у світі), природний приріст тільки — 0,97 % (119-те місце у світі) 
.
Remove ads
Природний рух
Узагальнити
Перспектива
Відтворення
Народжуваність у В'єтнамі, станом на 2015 рік, дорівнює 15,96 ‰ (121-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,83 дитини на одну жінку (147-ме місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 78,1 % (станом на 2011 рік)[1].
Смертність у В'єтнамі 2015 року становила 5,93 ‰ (169-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,97 % (119-те місце у світі)[1].
Вікова структура
Середній вік населення В'єтнаму становить 30,1 року (116-те місце у світі): для чоловіків — 28,9, для жінок — 31,2 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 73,16 року (132-ге місце у світі), для чоловіків — 70,69 року, для жінок — 75,9 року[1].
Вікова структура населення В'єтнаму, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 24,1 % (11 948 130 чоловіків, 10 786 381 жінка);
- молодь віком 15-24 роки — 17,22 % (8 411 108 чоловіків, 7 833 327 жінок);
- дорослі віком 25-54 роки — 45,05 % (21 358 647 чоловіків, 21 145 416 жінок);
- особи передпохилого віку (55-64 роки) — 7,81 % (3 376 706 чоловіків, 3 995 035 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 5,82 % (2 115 057 чоловіків, 3 379 028 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,7; коефіцієнт розлучуваності — 0,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 4 (дані за 2007 рік)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 26,2 року, жінки — 22,8 року, загалом — 24,5 року (дані за 2009 рік)[4].
Remove ads
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 301,4 особи/км² (49-те місце у світі)[1].
Урбанізація
В'єтнам середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 33,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,95 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Хошимін — 7,298 млн осіб, Ханой (столиця) — 3,629 млн осіб, Кантхо — 1,175 млн осіб, Хайфон — 1,075 млн осіб, Дананг — 952,0 тис. осіб, Б'єнхо — 834,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
Міграції
Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,3 ‰ (127-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці
У країні мешкає 11,0 тис. осіб без громадянства, переважно камбоджійських біженців під час полпотівського терору червоних кхмерів у 1970-х роках, а також розлучені в'єтнамські жінки, що втратили громадянство під час шлюбу з іноземцями[1].
В'єтнам є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].
Remove ads
Расово-етнічний склад
Головні етноси країни: в'єти — 85,7 %, таї — 1,9 %, тайці — 1,8 %, мионг — 1,5 %, кхмери — 1,5 %, монг — 1,2 %, нанг — 1,1 %, хоа — 1 %, інші — 4,3 % населення (оціночні дані за 2009 рік)[1].
Українська діаспора
Мови
Офіційна мова[6]: в'єтнамська. Інші поширені мови: англійська (дуже поширена друга мова), французька, китайська, кхмерська, гірські племена розмовляють численними мовами мон-кхмерської і малайсько-полінезійської мовних родин.
Етнолінгвістична мапа Індокитаю, 1970 рік (англ.)
Remove ads
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: буддизм — 7,9 %, католицтво — 6,6 %, хоахао — 1,7 %, каодай — 0,9 %, протестантизм — 0,9 %, іслам — 0,1 %, не сповідують жодної — 81,8 % (станом на 2009 рік)[1].
Remove ads
Освіта
Рівень письменності 2015 року становив 94,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 96,3 % — серед чоловіків, 92,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 6,3 % ВВП країни, станом на 2012 рік (33-тє місце у світі)[1].
Охорона здоров'я
Узагальнити
Перспектива
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,19 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,1 % ВВП країни (92-ге місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 18,39 ‰ (96-те місце у світі); хлопчиків — 18,75 ‰, дівчаток — 17,99 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 54 випадків на 100 тис. народжень (101-ше місце у світі)[1].
В'єтнам входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія, японський енцефаліт (станом на 2016 рік)[1].
2014 року було зареєстровано 250,2 тис. хворих на СНІД (22-ге місце в світі), це 0,47 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (70-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 10,6 тис. осіб (22-ге місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 3,5 % (186-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 12,1 % (оцінка на 2013 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,1 % населення в містах і 96,9 % в сільській місцевості; загалом 97,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 94,4 %, в сільській місцевості — 69,7 %, загалом по країні — 78 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 82,03 км³ на рік, або 965 тонни на одного мешканця на рік: з яких 1 % припадає на побутові, 4 % — на промислові, 95 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Remove ads
Соціально-економічне становище
Узагальнити
Перспектива
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 42,5 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 32,9 %; частка осіб похилого віку — 9,6 %, або 10,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 11,3 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 3,2 %, верхній дециль — 30,2 % (станом на 2008 рік)[1].
Станом на 2013 рік, в країні 2,6 млн осіб не має доступу до електромереж; 99 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 98 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 49,741 млн унікальних інтернет-користувачів (16-те місце у світі), що становило 52,7 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 54,93 млн осіб (12-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 48 %; промисловість і будівництво — 21 %; сфера послуг — 31 % (2012)[1]. 2,55 млн дітей у віці від 5 до 14 років (16 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 3 % працездатного населення, 2014 року — 3,4 % (23-тє місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 6 %, серед юнаків — 5,3 %, серед дівчат — 6,8 % (124-те місце у світі)[1].
Remove ads
Кримінал
Наркотики
Незначне виробництво опійного маку; незначна транзитна країна для наркотрафіку південно-східноазійського героїну. Незважаючи на багаторічну боротьбу, запровадження страти за незаконний обіг наркотиків, уряд продовжує стикатися з внутрішньою проблемою наркоманії[1].
Торгівля людьми
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд В'єтнаму докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[7][8].
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,11 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,11 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15-24 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25-54 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55-64 років — 0,85 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці старше за 64 роки — 0,63 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Remove ads
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи
Remove ads
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads