Настаченко Олексій Олексійович

Настаченко Олексій Олексійович (нар. 4 травня 1962, Харків) — режисер, педагог, заслужений діяч мистецтв України (2012), лауреат Премії Харківської міської ради, художній керівник Харківського молодіжного театру «Мадрігал», Почесний громадянин міста Харкова (2021), старший викладач кафедри режисури Харківської державної академії культури.

Настаченко Олексій Олексійович
Народився	4 травня 1962(1962-05-04) (63 роки)  Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Місце проживання	Харків
Діяльність	режисер, викладач
Відомий завдяки	Харківський молодіжний театр «Мадригал» – художній керівник
Alma mater	ХДІК (1986)
Заклад	ХДАК
Нагороди
Сайт	madrigal.org.ua

Життєпис

1986 року закінчив Харківський державний інститут культури (нині ХДАК), за спеціальністю режисер (курс Сергія Гордєєва). З 1986-го керує театром-студією «Мадрігал», а з 1996 року поєднує творчу діяльність з педагогічною. У ХДАК викладає дисципліни «Режисура та майстерність актора», «Режисура естради та масових свят», «Методика викладання спецдисциплін». З 1999 року – художній керівник професійного недержавного молодіжного театру «Мадрігал». Під його керівництвом працює творча «режисерська лабораторія», що включає професіоналів різної спрямованості — режисерів масових видовищ, режисерів драми та мюзиклів, педагогів з вокалу, хореографії, акторської майстерності^[1]. Театр брав участь у організації та проведенні першого міжнародного фестивалю «Березіль — 93». 2003 року – дипломант першого Всеукраїнського молодіжного фестивалю «Театрон», 2004 року колектив театру став володарем Гран-прі, а у 2005—2006 роках — лауреат фестивалів недержавних театрів «Курбалесія»^[2].

Є режисером-постановником понад 60 вистав і театралізованих видовищ для дорослих і дітей, серед яких «Королівські ігри» (1999), «Дім Бернарди Альби» (2005), «Верона і кохання» (2006), «Дон Жуан» (2007), «Дім, який побудував Свіфт» (2010)^[3], «Бал Снігуроньки» (2014)^[4][5]. Здійснив постановки мюзиклів «Король і Блазень» (2013), «Русалонька» (2017), «Джин всемогутній» (2018), «Легенда» (2019), рок-опери «Біла ворона» (2015)^[4].

Брав участь у міських та обласних заходах: етнофестиваль «Печенізьке поле»^[6], «Відкриття Слобожанського ярмарку», «Відкриття головної ялинки Харкова»^[7][8], «Новорічна ніч на площі», «Закриття новорічних та різдвяних свят», "Свято «Масляна» на площі Свободи, Новорічні вистави у дні шкільних канікул у ХНАТОБі, передматчеві церемонії «Євро 2012», відкриття фан-зони «Євро 2012», День захисту дітей^[9], новорічна програма — музичне шоу «Крижана дама», яке відбулося на станції метро «Університет» у 2023 році та інші події^[10][11].

Взяв участь 24 березня 2021 в обласному семінарі з масових форм сценічного мистецтва «Режисура шоу та арт-проєктів», який відбувся в Харківському муніципальному культурному центрі і був організований КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», Харківською державною академією культури. Семінар було присвячено презентації першої в Україні освітньо-професійної програми, започаткованої кафедрою режисури ХДАК «Режисура шоу та арт-проєктів» як інноваційної стратегії підготовки фахівців галузі сценічного мистецтва. Крім того, з доповідями виступили заслужений діяч мистецтв України, лауреат міжнародних театральних фестивалів і творчих премій, завідувач кафедри режисури ХДАК, кандидат мистецтвознавства, професор Сергій Гордєєв, кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри режисури Роман Набоков, директор і засновник щоу-конкурсу «Королева Харкова» Вікторія Іванова та інші митці^[12].

4 травня 2023 року Харківський міський голова Ігор Терехов привітав Олексія Настаченка з днем народження^[13].

Режисерські роботи в театрі

• 1999 — «Королівські ігри»
• 2005 — «Дім Бернарди Альби» за п'єсою Федеріко Гарсія Лорки
• «Чума»
• 2006 — «Верона і кохання»
• 2007 — «Дон Жуан» за мотивами творів Тірсо де Моліни, Мольєра
• 2009 — «Снігова королева»
• 2010 — «Пітер Пен»
• 2010 — «Дім, який побудував Свіфт» Григорія Горіна
• 2013 — «Тридев'яте царство»
• 2013 — «Король і Блазень»
• 2014 — «Бал Снігуроньки»
• 2015 — «Біла ворона» Ю. Рибчинського
• 2017 — «Русалонька»
• 2018 — «Джин всемогутній»
• 2019 — «Легенда» лібрето М. Дреганової, аранжування О. Новикова та В. Іванова

Визнання

• Премія Харківської міської ради^[14]
• Нагороди на театральних фестивалях «Меридіан», «Юморина», «Антреприза»
• 2012 — Заслужений діяч мистецтв України^[15]
• 2021, 14 липня — Почесний громадянин міста Харкова — за професіоналізм, вагомий внесок у розвиток Харкова^[16]