Наталія Янота

Марія Цецилія Наталія Янота (пол. Maria Cecilia Natalie Janotha, іноді Janothówna; 8 червня 1856, Варшава, Королівство Польське, Російська імперія — 9 червня 1932, Гаага, Нідерланди) — польська піаністка і композиторка. Дочка Юліуша Янота.

Наталія Янота
пол. Natalia Maria Krystyna Janotha
Основна інформація
Дата народження	8 червня 1856(1856-06-08)[1][2][3]
Місце народження	Варшава, Російська імперія
Дата смерті	9 червня 1932(1932-06-09)[1][2][3] (76 років)
Місце смерті	Гаага, Нідерланди
Громадянство	Польща
Професії	композиторка, піаністка
Інструменти	фортепіано
Жанри	класична музика
Батько	Юліуш Янота
Мати	Анна Олещінськаd
Файли у Вікісховищі

Життєпис

Почавши займатися музикою під керівництвом батька, Янота потім навчалася в Берліні в Ернста Рудорфа^[de] і Вольдемара Баргіля, займалася також у Франкфурті-на-Майні під керівництвом Клари Шуман; стверджують, що їй дав кілька уроків Йоганнес Брамс. Дружні стосунки пов'язували Яноту з Ігнацієм Падеревським, який присвятив їй «Польські танці» Op. 5 (1881). Виступивши вперше на концертній сцені 1868 року, Янота успішно гастролювала Європою, зокрема її виступ 1874 року з оркестром Гевандгауса високо оцінили музичні критики. 1885 року Янота дістала посаду придворної піаністки в Берліні. Потім вона влаштувалася в Лондоні, де виступала, зокрема, в ансамблі зі скрипалькою Вільмою Нерудою і віолончелістом Альфредо Пьятті^[en]. Від 1916 року жила в Гаазі.

Композиторська спадщина Янота широка (кілька сотень п'єс), проте вичерпується фортепіанними творами, здебільшого легкими; деякі з них навіяні сілезьким музичним фольклором. 1906 року в англійському перекладі Яноти (не дуже вдалому^[4]) видано збірку листів Фридерика Шопена, укладену Станіславом Тарновським. Крім того, Янота переклала працю Яна Клечіньського^[pl] «Найважливіші твори Шопена» англійською та німецькою.

Янота також була однією з перших польських альпіністок, протягом 1880—1883 років здійснила низку сходжень у Татрах, зокрема стала першою полькою, яка підкорила Герлаховський пік^[5].