Національна бібліотека Індії

Національна бібліотека Індії (бенг. তীয় গ্রন্থাগার, гінді राष्ट्रीय पुस्तकालय, малаялам ഭാരതീയ ദേശീയ ഗ്രന്ഥശാല, санскрит भारतस्य राष्ट्रियग्रन्थालयः, там. இந்திய தேசிய நூலகம், англ. National Library of India) — найбільша бібліотека Індії, розташована в Калькутті^[2]. Бібліотека підпорядкована Департаменту культури при Міністерстві туризму та культури Уряду Індії^[2]. Будівля-бельведер середини XVIII століття^[3] та прилегла територія займають 120 тисяч м², у бібліотеці зберігаються більш 2 270 000 книг. З 1854 до 1911 року будинок служив резиденцією лейтенант-губернаторів Бенгалії^[3], використовується як приміщення бібліотеки з 1948 року. До фондів Національної бібліотеки надходить один обов'язковий примірник всіх газет, журналів, книг та атласів, надрукованих в Індії.

Національна бібліотека Індії бенг. তীয় গ্রন্থাগার гінді राष्ट्रीय पुस्तकालय малаялам ഭാരതീയ ദേശീയ ഗ്രന്ഥശാല санскрит भारतस्य राष्ट्रियग्रन्थालयः там. இந்திய தேசிய நூலகம் англ. National Library of India
22°32′00″ пн. ш. 88°20′00″ сх. д.
Країна:	Індія[1]
Тип:	національна бібліотека
Розташування	Ward No. 74, Kolkata Municipal Corporationd
Адреса	Бельведер Естейт[en], Калькутта, Західна Бенгалія,  Індія
Заснована	1836
Статус спадщини	KMC Heritage Building Grade Id
Фонди:	більш 2 270 000 книг
Директор:	Свапан Кумар Чакраворті
Сайт:	nationallibrary.gov.in (англ.)]
Медіафайли у Вікісховищі

Сер Ашутош Мукхерджі свого часу пожертвував бібліотеці 80 000 книг зі своєї колекції. Всі вони знаходяться в окремому приміщенні, прибудованому до бібліотеки

Свапан Кумар Чакраворті — директор бібліотеки. Фото 2011 року

Історія

Історія Національної бібліотеки Індії почалася 1836 року з появою Публічної бібліотеки Калькутти. Вона не була урядовою, для користування нею потрібно було заплатити 300 рупій (бл. 5 доларів США), однак студентам та бідним протягом деякого часу дозволялося користуватися нею безкоштовно. Першим власником цієї бібліотеки був промисловець та підприємець Дварканатх Тагор^[en].

Першим великим поповненням стали 4675 видань, перевезених сюди з коледжу Форт-Вільяма генерал-губернатором Чарльзом Меткалфом. У бібліотеці збиралися книги мовами Індії, англійською та деякими іншими мовами; приватні особи та держава систематично робили пожертви у вигляді книг.

1891 року в країні відкрилася Імперська бібліотека, до якої за наказом генерал-губернатора Джорджа Керзона 1903 року була приєднана Публічна бібліотека Калькутти.

1947 року Індія отримала незалежність від Великої Британії. 1948 року Імперська бібліотека була перейменована в Національну бібліотеку, а сама вона переїхала з району Еспланада^[en] в Бельведер Естейт^[en]. Відкриття оновленої бібліотеки відбулося 1 лютого 1953 року^[2].

2003 року в бібліотеці почалося оцифрування паперових носіїв^[2], станом на 2011 рік працює Інтернет, оцифрування триває^[4].

Фонди

Станом на 2014 рік Національна бібліотека Індії має:

• 2 270 000 книг
• 86 000 географічних карт
• 3200 рукописів
• Сумарна довжина книжкових полиць — більше 45 кілометрів
• Читальні зали на 550 осіб

Таємна кімната

2010 року Археологічне управління Індії (АУІ) проводило реставраційні роботи в будівлі бібліотеки. Про будинок відомо, що він був споруджений в 1760-х роках, майже одразу його власником став Воррен Гастінгс, перший генерал-губернатор Індії. 1780 року він заявив, що продав його, і з цього моменту до 1854 року, коли будинок став офіційною резиденцією лейтенант-губернаторів Бенгалії, про долю особняка нічого не відомо. Резиденцією він прослужив до 1911 року^[3].

В процесі робіт на першому поверсі була виявлена ​​не зазначена на планах кімната площею близько 93 м², в яку не було жодного входу, навіть зі стелі. У зв'язку з тим, що будівля бібліотеки являє собою архітектурну та історичну цінність, інженери не стали ламати стіну, а лише просвердлили отвір, щоб зазирнути всередину. Оскільки до 1911 року в цій будівлі знаходилася резиденція лейтенант-губернаторів Бенгалії, в ЗМІ з'явилися чутки, що ця кімната використовувалася одним з них (або скоріше за все першим господарем, Ворреном Гастінгсом) як катівня або скарбниця^[3]. Пізніше було оголошено, що кімната була заповнена мулом, і, ймовірно, була створена для посилення фундаменту будівлі^[5].

Відвідування

Бібліотека відкрита з 9 до 20 години у будні дні, з 9-30 до 18 годин у вихідні та святкові дні. Доступ до головного читального залу за обов'язковим читацьким квитком, який видається після заповнення заяви, що її можна завантажити на офіційному сайті бібліотеки. Квитки видаються лише у будні дні з 11 до 13 та з 15 до 16 годин.