Національний парк Канченджанґа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Канченджанґа.

Національний парк Канченджанґа (англ. Khangchendzonga National Park) — національний парк та біосферний заповідник, розташований на північному заході індійського штату Сіккім, в округах Північний Сіккім, Південний Сіккім і Західний Сіккім, примикаючи до кордону з Непалом.

Національний парк Канченджанґа
Khangchendzonga National Park

Місцеположення парку на карті
27°39′23″ пн. ш. 88°18′44″ сх. д.
Країна	Сіккім, Індія
Розташування	Сіккім, Індія
Найближче місто	Чунґтан
Площа	850 км²
Засновано	1977 рік
Керуюча організація	Міністерство навколишнього середовища і лісів
Об'єкт №:	1513
Статус:	світова спадщина ЮНЕСКО
Національний парк Канченджанґа (Індія)
Національний парк Канченджанґа у Вікісховищі

Парк був створений в 1977 році для охорони високогірного гімалайського ландшафту, що включає третю за висотою вершину світу, Канченджанґу, а також льодовики району цієї гори. Найбільший з них — льодовик Зему завдовжки 25 км. Інші льодовики на території парка — Талунґ, Тоншіонґ, Південний Сімоо, Умарам-Канґсе і Джумтул-Пук, що живлять річку Талунґ.

Парк розташований на висотах від 1829 до 8585 м^[1]. Площа парку становить 1784 км², займаючи майже чверть території штату. Вся територія парку належить до басейну річки Тісти, найбільшої річки Сіккіму. На території парку починається велика права притока Тісти, Зему, а також один з витоків річки Ранґіт, найбільшої притоки Тісти.

Територія парку із заходу виходить до кордону з Непалом (на якій розташована гора Канченджанґа), цілком охоплює масив Сіміолчу (найвища точка 6887 м), і від нього на південний схід мовою доходить до Тісти в районі Міанґа.

У парку є багато водоспадів, найбільший з яких (на одній з приток у верхів'ях річки Ранґйонґ, одного з двох витоків Талунґа) має висоту близько 160 м^[2].

Флора

Парк розташований в трьох кліматичних зонах, що відповідають висотним поясам: широколистяні ліси до висоти 2700 м, змішані і хвойні ліси до 3650 м, та високогірні тундри і пустелі на висотах понад 3650 м над рівнем моря.

У змішаних лісах переважають ялина, ялиця, ялівець, клен і бамбук.

Фауна

У паренні мешкають кілька рідкісних видів ссавців, серед яких сніговий барс і мала панда. Тут зафіксовано 550 видів птахів і більше 600 видів метеликів^[3].

Використання ресурсів

Уряд Сіккіму в 2007 році оголосив про плани будівництва 26 гідроелектростанцій в басейні Тісти. Чотири заплановані водосховища мають знаходитися на території парку. Хоча уряд стверджує, що будівництво не вплине на екологію парка, плани викликали широкий суспільний протест^[4].

Інфраструктура

Головний офіс парку знаходиться в Ґанґтокі, поза його територією. Найближчі міста — Манґан (на південному сході від парку) і Чунґтан, суспільного транспорту в парку немає. Пересування по території парку суворо регулюється, дозволені туристичні походи тільки по спеціально розроблених маршрутах. Дозволи на трекінг видаються тільки групам не менших за чотирьох чоловік.

Див. також

• Список національних парків Індії