Норвезький національний театр

Шаблон:Театр: ширина,

Норвезький національний театр
Норвезький національний театр, чоловий фасад
Норвезький національний театр, чоловий фасад
59°54′51″ пн. ш. 10°44′03″ сх. д.
Країна	Норвегія
Місто	Осло[d]
Архітектор	Henrik Bulld
Тип	споруда театру
Статус спадщини	пам'ятка культури культурна спадщина в Норвегіїd
Оф. відкриття	1899[1]
nationaltheatret.no
Ідентифікатори і посилання
EUTA theatre ID	1674
20014079
Норвезький національний театр у Вікісховищі

Норвезький національний театр (норв. Nationaltheatret) — драматичний театр в столиці Норвегії Осло, відкритий 1899 року.

Історія

Театр був відкритий у спеціально для нього збудованому будинку на вулиці Карла-Юхана^[2]. Автор проєкту будівлі театру архітектор Генрік Булль^[no] (норв. Henrik Bull)^[3]. У 1983 році будівлю театру було визнано об'єктом культурної спадщини.

У день відкриття 1 вересня грали комедію Людвіга Хольберга, на другий день була драма Генріка Ібсена «Ворог народу», на третій день драма Б'єрнсона «Сігурд Хрестоносець». Протягом цих трьох вечорів були присутні Бйорнсон та Ібсен, а в перший день в театрі також був і король Швеції і Норвегії Оскар II.

Театр був заснований за приватною ініціативою і спершу існував виключно на приватні кошти. Вже в 1906 році, через рік після того, як Норвегія отримала незалежність від Швеції, театр переживає економічну кризу.

На сцені театру ставилися видатні твори зарубіжних і національних драматургів: «Варавва» Нурдаля Гріга (1927), «Наша честь, наше могутність» Нурдаля Грига (1935), «Професор Мамлок» Вольфа (1935), «Кат» Лагерквіста (1935), «Перемога у пітьмі» Лагерквіста (1939), «Мати» Чапека (1940 ), «Господь і його слуги» Х'єлланна (1955).

9 квітня 1940 року Норвегія була окупована нацистською Німеччиною. Під час окупації Норвегії театр використовувався як казарма для розміщення гітлерівських солдатів. Пізніше окупаційна влада змусила поставити кілька вистав німецьких авторів, а також опер Вагнера і оперет німецькою мовою. У травні 1941 року 6 працівників театру потрапили під підозру гестапо і були негайно звільнені з театру. 24 травня було заарештовано вже 13 осіб, їх відпустили лише через два тижні.

9 жовтня 1980 року в будівлі театру сталася пожежа, яка знищила сцену і сценічне обладнання. Зал театру майже не постраждав, оскільки вчасно вдалося опустити пожежну завісу. Як згодом було встановлено, причиною пожежі стала лампа софіта, яка вибухнула.

Директори театру

1899–1907 Б'єрн Б'єрнсон 1908–1911 Vilhelm Krag 1911–1923 Halfdan Christensen 1923–1927 Б'єрн Б'єрнсон 1928–1930 Einar Skavlan 1930–1933 Halfdan Christensen 1933–1934 Anton Rønneberg 1934–1935 Johan Henrik Wiers-Jensen 1935–1941 Axel Otto Normann 1941–1945 Gustav Berg-Jæger 1945–1946 Axel Otto Normann	1946–1960 Knut Hergel 1960–1961 Carl Fredrik Engelstad 1962–1967 Erik Kristen-Johanssen 1967–1978 Arild Brinchmann 1978–1986 Toralv Maurstad 1986–1988 Kjetil Bang-Hansen 1988–1990 Ellen Horn, Ole-Jørgen Nilsen und Sverre Rødahl 1990–1992 Stein Winge 1992–2000 Ellen Horn 2000–2008 Eirik Stubø 2009–2021  Hanne Tømta з 2021  Крістіан Селтун.

Режисери

• Казімеж Деймек (1924, Ковель — 2002, Варшава) — польський актор, режисер, міністр культури.
• Крістіан Селтун (з 2021)^[4].

Пам'ятники при вході до театру

• 
  Генрік Ібсен
• 
  Б'єрнстьєрне Б'єрнсон