Неаполітанська затока

Неаполітанська затока (італ. Golfo di Napoli; неап. Gurfo 'e Napule; лат. Crater) — частина Тірренського моря, розташована на західному березі Італії, відома красою навколишньої місцевості, багата тваринним світом.

Неаполітанська затока

італ. Golfo di Napoli
40°44′19″ пн. ш. 14°18′05″ сх. д.
Частина від	Тірренське море
Море	Тірренське море
Прибережні країни	Італія
Площа	870
Довжина берегової лінії	30 кілометр
Середня глибина	170 м
Вливаються	Сарно
Міста та поселення	Поццуолі, Неаполь, Торре-дель-Греко, Кастелламмаре-ді-Стабія.
ідентифікатори і посилання
GeoNames	3172393
У проєкті OpenStreetMap	r8222502 ·R
Неаполітанська затока Неаполітанська затока (Італія)
Неаполітанська затока у Вікісховищі

Короткий опис

Від мису Мізено на заході до мису Кампанелла на сході 30 км завширшки. Береги густо населені. Біля західної околиці — великі острови Іскія та Прочида, біля східної — Капрі.

Навколо Неаполітанської затоки з північного заходу на південний схід розташовані:

• руїни античного римського міста Баїя,
• місто Поццуолі з його Флегрейськими полями,
• місто Неаполь,
• вулкан Везувій
• руїни стародавніх міст Помпеї та Геркуланум,
• місто Торре-дель-Греко
• місто Кастелламмаре-ді-Стабія.

На південному сході затоки розташований півострів Сорренто.

На береах цього заливу в районі Cape Posillipo розташована Римська вілла, знаменита своєю базилікою (79 рік н.е.) з уранового скла^[1]

Вид на затоку з міста Кастелламмаре-ді-Стабія.

Вид на затоку із замку Сант-Ельмо, Неаполь. Ліворуч на узбережжі вулкан Везувій