Нектаркові

Некта́ркові^[1], або нектарницеві (Nectariniidae) — родина горобцеподібних птахів, що включає 16 родів і 146 видів. Представники родини мешкають в Африці і Азії; один вид (жовточерева маріка) мешкає в Австралії.

?Нектаркові
Маріка жовточерева (Cinnyris jugularis)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд:	Співочі птахи (Passeri)
Надродина:	Passeroidea
Родина:	Нектаркові (Nectariniidae) Vigors, 1825
Роди
Chalcoparia Deleornis Anthreptes Hedydipna Anabathmis Dreptes Anthobaphes Cyanomitra Chalcomitra Leptocoma Nectarinia Drepanorhynchus Cinnyris Aethopyga Kurochkinegramma Arachnothera
Посилання
Вікісховище:	Nectariniidae
Віківиди:	Nectariniidae
EOL:	1636
ITIS:	178807
NCBI:	135425
Fossilworks:	372591

Опис

Самець королівської маріки

Нектаркові — дрібні птахи з довгими, вигнутими дзьобами і щіточкоподібними язиками, пристосованими до живлення нектаром^[2]. Найлегшим представником родини є чорночерева маріка, що важить 5 г, а найважчим — великий павуколов, що важить 45 г^[3]. Нектарковим притаманний статевий диморфізм: самці мають яскраве забарвлення, часто з металевим відблиском, тоді як забарвлення самиць зазвичай тьмяніше. Крім того, самці часть мають більші розміри, а у деяких видів також видовжені стернові пера. Винятком є представники роду Павуколов (Arachnothera), які мають більші розміри, ніж більшість нектаркових, і яким не притаманний статевий диморфізм. Політ нектаркових швидкий і прямий, завдяки коротким крилам. Більшість видів здатні зависати на місці, як колібрі, хоча роблять це неохоче.

Самець лимонногрудої нектаринки

Поширення

Поширення нектаркових простягається від Південної Африки через більшу частину континенту, Близький Схід, Південну і Південно-Східну Азії до Південного Китаю, Індонезії, Нової Гвінеї і північних районів Австралії^[3]. Найбільше видове різноманіття нектаркових спостерігається в екваторіальних районах Африки, де, імовірно, і зародилася ця група. Більшість нектаркових є осілими або мігрують на невеликі відстані. Вони живуть переважно в первинних вологих тропічних лісах, а також в рідколіссях, саванах, чагарникових заростях і на високогірних луках, зустрічаються на висоті від 0 до 4900 м над рівнем моря. Деякі види нектаркових мешкають в змінених людиною середовищах: на полях, плантаціях, в садах і парках^[3].

Пурпурова маріка зависла в повітрі перед суцвіттям

Поведінка і екологія

Нектаркові займають ту ж екологічну нішу, що і колібрієві (Trochilidae) в Америці і медолюбові (Meliphagidae) в Австралії та на Новій Гвінеї. Внаслідок конвергентної еволюції, ці три неспоріднені групи птахів дуже подібні за зовнішнім виглядом і поведінкою^[4].

Нектаркові ведуть переважно денний спосіб життя. Вони зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками. Більшість нектаркових живиться, як випливає з їх назви, нектаром, однак вони також ловлять комах і павуків, і годують пташенят саме ними. Квіти, форма яких перешкоджає доступ до нектару (наприклад, дуже довгі і вузькі), просто прокалуються, даючи доступ птахам до нектарників, з яких вони можуть смоктати нектар^[5]. Деякі представники родини також можуть живитися дрібними плодами.

Довгодзьоба маріка живиться нектаром

Нектаркові є важливими запилювачами деяких видів рослин, зокрема з родів Protea^[6], Aloe^[7], Erica^[8], Erythrina^[9] і Strelitzia^[10]. Квітки, яких запилюють нектаркові, зазвичають мають довгу, трубчасту форму і яскраве, червоне або оранжеве забарвлення, демонструючи таким чином конвергенцію з квітками з Америки, яких запилюють колібрі^[9][11][8]. Науковці припускають, що спеціалізація на нектаркових, порівняно з іншими запилювачами, сприяла видоутворенню рослин і призвела до високого ріноманіття флори на півдні Африки^[12][13].

Самець червоної сіпараї

Самиця сейшельської маріки біля гнізда

Смугастий павуколов

Нектаркові є переважно моногамними і територіальними птахами. Види, що мешкають в екваторіальних районах, гніздяться протягом всього року, а у видів, що мешкають в тропіках, сезон розмноження часто припадає на сезон дощів, що пов'язано зі збільшенням кількості комах. Деякі види, зокрема каштанові нектарці, гніздяться під час посушливого сезону, що пов'язано з квітненням рослин. Гнізда нектаркових мають овальну, закриту форму з бічним входом. Вони підвішуються на тонких гілках і скріплюються за допомогою павутиння. Гнізда павуколовів відрізняються від гнізд їнших нектаркових: воно підвішується під великим пальмовим або банановим листом і може мати чашоподібну, трубкоподібну або іншу форму, в залежності від виду. Зазвичай, лише самиця будує гніздо і насиджує яйця, хоча самці можуть допомагати у догляді за пташенятами^[14]. В кладці може бути від 2 до 4 яєць. Нектаркові іноді стають жертвами гніздового паразитизму зозуль і воскоїдів.

Класифікація

За класифікацією, утвердженою Міжнародною спілкою орнітологів, виділяють 16 родів і 146 видів^[15]:

• Червонощока саїманга (Chalcoparia) — 1 вид (рід монотиповий)
• Оливкова саїманга (Deleornis) — 2 види
• Саїманга (Anthreptes) — 15 видів
• Зеленовола саїманга (Hedydipna) — 4 види
• Бронзовоспинна нектарка (Anabathmis) — 3 види
• Велика нектарка (Dreptes) — 1 вид (рід монотиповий)
• Капська нектарка (Anthobaphes) — 1 вид (рід монотиповий)
• Нектарик (Cyanomitra) — 7 видів
• Нектарець (Chalcomitra) — 7 видів
• Нектаринка (Leptocoma) — 6 видів
• Нектарка (Nectarinia) — 6 видів
• Золотокрила нектарка (Drepanorhynchus) — 1 вид (рід монотиповий)
• Маріка (Cinnyris) — 56 видів
• Сіпарая (Aethopyga) — 22 види
• Смугастовола нектарка (Kurochkinegramma) — 1 вид (рід монотиповий)
• Павуколов (Arachnothera) — 13 видів