Неплюєв Микола Федорович

Микола Федорович Неплюєв (27 липня 1905(19050727), місто Київ — ?) — український радянський діяч, лікар. Депутат Дрогобицької обласної ради депутатів трудящих.

Неплюєв Микола Федорович
Народився	27 липня 1905(1905-07-27) місто Київ
Помер	невідомо
Національність	українець
Військове звання	майор медичної служби
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Неплюєв.

Життєпис

Народився в родині робітника. У семирічному віці втратив батька. З дитячих років працював пастухом, наймитував у заможних рибалок. У 1920-х роках працював на різних роботах у Київському річковому порті.

З 1927 до 1931 року служив у Червоній армії.

Член ВКП(б) з листопада 1929 року.

З 1931 року працював робітником фабрики «Київ-одяг», був на партійній роботі в районах Київської області.

Потім навчався на робітничому факультеті машинобудівного інституту, звідки поступив до Київського медичного інституту.

У 1940 році закінчив Київський медичний інститут.

У 1940 — червні 1941 року — завідувач міського відділу охорони здоров'я в Чернівецькій області.

З червня 1941 до 1946 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив лікарем та начальником евакуаційних госпіталів № 3358, № 1079, № 1883, № 1814 на Калінінському та Західному фронтах. З грудня 1943 року — начальник евакуаційного госпіталю № 2541 113-го місцевого евакуаційного пункту 2-го Білоруського фронту.

У 1946—1948 роках — заступник завідувача Закарпатського обласного відділу охорони здоров'я.

У 1948—1952 роках — завідувач Кам'янець-Подільського обласного відділу охорони здоров'я.

5 вересня 1952 — травень 1959 року — завідувач Дрогобицького обласного відділу охорони здоров'я.

У 1959—1966 роках — завідувач Станіславського (Івано-Франківського) обласного відділу охорони здоров'я.

Подальша доля невідома.

Звання

• воєнлікар 2-го рангу
• майор медичної служби

Нагороди

• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (22.06.1945)
• орден Трудового Червоного Прапора (11.02.1961)
• орден Червоної Зірки (15.01.1945)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)