Нижньомихайлівська культура

Нижньомихайлівська культура — археологічна культура мідної доби степів від Подунав'я до Подоння^[1], Характеризується своєрідним складом матеріальної культури.

Поширення

На значній території південної смуги степів від Донщини до Подунав'я.

Родовід

Культура склалася і розвинулася під значним впливом трипільської культури^[1] та північнокавказьких енеолітичних культур.

Передує ямній культурі. За більш сучасною думкою ямній передувала репінська культура.^[2]

Датування

За каліброваними радіовуглецевими датами культура існувала 3800—3500 роки до нашої ери.

Виділена археологом Валентином Даниленком.

Пам’ятки

Найвідоміша пам'ятка — нижній культурний шар Михайлівки над Дніпром на півночі Херсонщини.

Представлена незначною кількістю поселень з напівземлянковими житлами з відкритими вогнищами.

Гончарство

Керамічний посуд був ліпленим, але, на відміну від культур «ямної» лінії розвитку, плоскодонним.

Посуд із темною підлискованою поверхнею і доволі високої якості набув поширення в середовищі степових скотарів, поступаючись хіба що трипільському.

Керамічні форми вирізняються розмаїтістю (корчаги, горщики, кубки). У скромному оздобленні посуду використовували шнур.

Могильні поховання

Із племенами зазначеної культури пов'язують появу курганів у степу та перших антропоморфних стел.

Померлих ховали в кам'яних скринях, нерідко розмальованих фарбами, та в ґрунтових похованнях.

Характерною спорудою є могила №14 поблизу села Любимівка Херсонської області, де поховання у кам’яній скрині було перекрите потужним кам’яним панциром майже 4 м заввишки, стягнутим по колу кам’яною крепідою. Вертикально встановлені вапнякові брили крепіди перевищували зріст людини.

Господарство

Основою господарства було тваринництво. Переважало розведення дрібної рогатої худоби (65,5 %). Велика рогата худоба становила 16,3 %, кінь та свиня — по 7,3 % загальної кількості череди.

Певну роль відігравало також землеробство (пшениця-двозернянка, ячмінь, просо).