Никитюк Владислав Юрійович

Никитюк Владислав Юрійович (нар. 28 червня 1992, Київ, Україна) — український актор театру і кіно.

Никитюк Владислав Юрійович
Владислав Никитюк
Владислав Никитюк
Народився	28 червня 1992(1992-06-28) (33 роки)  Київ, Україна
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb	nm5277869

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Никитюк.

Життєпис

Народився в 28 червня 1992 року в Києві. У 2013 році закінчив акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенко-Карого. У студентські роки знімався у рекламі, грав у постановках у театрі.

У кінематографі дебютував у 2011 році у телесеріалі з елементами містики «Щоденники Темного». У 2013 році у фільмі «Тіні незабутих предків» виконав головну негативну роль демона Захара. Далі зіграв понад десяток ролей другого плану у телесеріалах.

Успіх до актора прийшов у 2016 році, коли він зіграв головну роль в спортивній драмі «Правило бою». Нікітюк виконав роль молодого боксера Тараса. Картина оповідає про колишнього спортсмена, який задумав зробити з сина чемпіона боїв. Тарас виступає спаринг-партнером, але раптом обставини складаються так, що хлопцю доведеться самому вийти на ринг з серйозним суперником.

Далі продовжив зніматися у телесеріалах, у деяких він виконував головні ролі. 2019-го – другорядна роль Поля у фільмі «Крути 1918».

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
2011	с	Щоденники темного
2013	ф	Тіні незабутих предків		Захар
2014	ф	Мажор		журналіст
2014	с		Только не отпускай меня	адміністратор клубу
2015	с		Влюблённые женщины	продавець
2016	с		Дом на холодном ключе	начальник служби безпеки
2016	с	Якби ж то	Если бы да кабы	Антон
2016	с	На лінії життя	На линии жизни	Денис Яровой (курсант)
2016	с		Письмо надежды	Максим Кудряшов (інтерн)
2016	с	Поганий хороший коп	Плохой хороший коп	Жора
2016	с	Провідниця	Проводница	Єгор
2016	с	Центральна лікарня	Центральная больница	Олександр Вєтров (футболіст)
2016	с	Чорна квітка	Чёрный цветок	Ігор
2016—2017	с	Райське місце	Райское место	Андрій
2017	ф	Правило бою		Тарас
2017	с	Дівчина з персиками	Девушка с персиками	Роман Нефьодов
2017	с		Дочки-мачехи	Іван Постніков
2017	с	Заповіт принцеси	Завещание принцессы	Тео
2017	с		Птичка певчая	Роман
2017	с		Радуга в небе	поліцейський
2017	с	Дитина на мільйон	Ребёнок на миллион	Свистун (бандит)
2017	с		Схватка	Ігор Яковлев
2017	с	Танець метелика	Танец мотылька	Влад
2017	с		Цветы дождя
2017	с	Що робить твоя дружина?	Что делает твоя жена?	Артур Гірін
2018	с	Ангеліна	Ангелина	Ігор Коростильов
2018	с	Смак щастя	Вкус счастья	Кирило
2018	с	Жити заради кохання	Жить ради любви
2018	с	Скарбниця життя	Кладовая жизни	Денис
2018	с	Спадкоємиця мимоволі	Наследница поневоле
2018	с	Обмани себе	Обмани себе
2018	с		Сестры по наследству	Руслан Ткачук
2019	ф	Генделик
2019	ф	Крути 1918		Поль
2019	с	Референт		Павло
2019	с	Женские секреты		Тім
2019	с	Таємниця Марії		Олексій Пронін
2019	с	Швабра		Брат Аркадія
2020	с	Добра Душа		Ігор
2020	с	Жіночі Секрети		Тім Савицький
2020	с	Хіба можна мріяти про більше		головна роль
2020	с	Рись		Саша
2020	с	Се ля ви		Антон
2020	с	Формула счастя		Андрій
2021	с	Беззахисне Серце		Слава
2021	с	Гадалка		Тимофій
2021	с	Клятва Лікаря		епізод
2021	с	Знайду пару коханому		Андрій Демичев
2021	с	Трикутник Долі		Тимур
2024	ф	Потяг у 31 грудня		Максим

Благодійна та волонтерська діяльність

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Владислав Никитюк долучився до активної підтримки волонтерського проєкту «Українська Галерея Перемоги» (Ukraine Victory Gallery). Проєкт об'єднує волонтерів з України, США, Європи та Грузії і спрямований на збір коштів для Збройних Сил України шляхом створення витворів мистецтва з військових артефактів.

За словами актора, на весну 2024 року в межах проєкту було зібрано понад 885 000 доларів США.^[1] Інша оцінка свідчить, що на липень 2024 року сума перевищила 855 000 доларів США.^[2]

Проєкт передбачає публічні виставки — зокрема, весною 2024 року у Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе — та участь близько 20 українських художників у створенні арт-об’єктів.^[3]

Крім того, Владислав Никитюк є офіційним волонтером і членом Спілки підприємців, яка об'єднує представників бізнесу і громадських організацій задля підтримки благодійних ініціатив і розвитку громадянського суспільства в Україні. Він регулярно долучається до заходів, спрямованих на допомогу військовим та постраждалим від війни, а також на відновлення культурного та соціального життя країни.

Волонтерська діяльність є важливою частиною особистої позиції актора, що підкреслює його громадянську активність та підтримку України у складний період. Волонтерська діяльність для актора є ключовим проявом громадянської позиції та засадничою частиною його служіння країні.

Родина

Одружена з українською акторкою Анною Гуляєвою. Вони тривалий час зустрічалися. Про одруження стало відомо у квітні 2024 року^[4].