Никифоров Анатолій Олександрович

Анато́лій Олекса́ндрович Ники́форов (28 липня 1905(19050728), місто Іваново-Вознесенськ Владимирської губернії, тепер місто Іваново, Російська Федерація — 23 січня 1994, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч органів державної безпеки, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Никифоров Анатолій Олександрович
Народився	28 липня 1905(1905-07-28) місто Іваново-Вознесенськ Владимирської губернії, тепер місто Іваново, Російська Федерація
Помер	23 січня 1994(1994-01-23) (88 років) місто Москва
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Alma mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Знання мов	російська
Військове звання	генерал-лейтенант
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Никифоров.

Біографія

Трудову діяльність розпочав у 1920 році у палітурній майстерні міської друкарні. З 1923 року — служба у Робітничо-селянській Червоній армії.

З 1926 р. — служба у військах ОДПУ, прикордонних військах НКВС СРСР.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1930 році брав участь у придушенні повстань українських селян на Волині. У 1934 році служив командиром курсу перепідготовки командного складу запасу прикордонних війську у польових умовах при 1-й школі прикордонної і внутрішньої охорони НКВС імені Ворошилова у місті Ново-Петергофі. Був помічником начальника штабу Управління прикордонних військ НКВС округу.

У червні 1939 — червні 1946 р. — начальник Управління прикордонних військ НКВС Хабаровського округу.

У червні 1946 — грудні 1947 р. — начальник Управління прикордонних військ МВС Українського округу.

У 1947—1950 р. — слухач Вищої військової академії Генштабу імені Ворошилова.

У серпні 1950 — березні 1952 р. — начальник Управління прикордонних військ МДБ Казахського округу.

У березні 1952 — березні 1953 р. — заступник начальника Військового інституту МДБ СРСР — начальник кафедри служби і бойового використання військ. У березні 1953 — січні 1954 р. — заступник начальника Військового інституту МВС СРСР — начальник кафедри служби і бойового використання військ.

У січні 1954 — вересні 1955 р. — заступник начальника Управління прикордонних військ МВС Білоруського округу.

У вересні 1955 — квітні 1957 р. — начальник Управління прикордонних військ МВС Прибалтійського (Західного) округу. У квітні 1957 — червні 1959 р. — начальник Управління прикордонних військ КДБ Прибалтійського округу.

З червня 1959 р. — на пенсії у місті Москві. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Звання

• майор
• комбриг (15.05.1939)
• генерал-майор (4.06.1940)
• генерал-лейтенант (15.07.1957)

Нагороди

• орден Леніна
• п'ять орденів Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни 1-го ст.
• орден Червоної Зірки
• орден Знак Пошани
• медалі

Посилання

• (рос.) [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]