Никонов Віктор Петрович

Віктор Петрович Никонов (28 лютого 1929(19290228), хутір Бєлогорка Вєшенського району Північно-Кавказького краю, тепер Шолоховського району Ростовської області, Російська Федерація — 17 вересня 1993, місто Москва) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Марійського обкому КПРС, секретар ЦК КПРС (з 23 квітня 1985 по 20 вересня 1989 року). Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1990 роках. Член Політбюро ЦК КПРС з 26 червня 1987 по 20 вересня 1989 року.

Никонов Віктор Петрович
Народився	28 лютого 1929(1929-02-28) хутір Бєлогорка Вєшенського району Північно-Кавказького краю, тепер Шолоховського району Ростовської області, Російська Федерація
Помер	17 вересня 1993(1993-09-17) (64 роки) місто Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР  Росія
Національність	росіянин
Місце проживання	Москва
Діяльність	політик
Alma mater	ДонДАУ
Знання мов	російська
Членство	Політичне бюро ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Никонов.

Біографія

Народився в селянській родині.

У 1950 році закінчив Азово-Чорноморський сільськогосподарський інститут.

У 1950—1952 роках — головний агроном Андроновської машинно-тракторної станції Ужурського району Красноярського краю. У 1952—1955 роках — заступник директора крайової агрономічної школи в місті Уярі Красноярського краю.

Член КПРС з 1954 року.

У 1955—1958 роках — директор Успенської машинно-тракторної станції Рибінського району Красноярського краю.

У 1958—1961 роках — заступник завідувача і завідувач сільськогосподарського відділу Красноярського крайового комітету КПРС. У 1961 році — інструктор відділу партійних органів ЦК КПРС по РРФСР.

У серпні 1961 — серпні 1967 року — 2-й секретар Татарського обласного комітету КПРС.

4 серпня 1967 — 5 вересня 1979 року — 1-й секретар Марійського обласного комітету КПРС. У 1972 році закінчив військово-політичний курс політкерівників Військово-політичної академії імені Леніна.

У серпні 1979 — січні 1983 року — голова Всесоюзного виробничо-наукового об'єднання із агрохімічного обслуговування сільського господарства СРСР («Союзсільгоспхімія») — заступник міністра сільського господарства СРСР.

28 січня 1983 — 26 квітня 1985 року — міністр сільського господарства Російської РФСР.

23 квітня 1985 — 20 вересня 1989 року — секретар ЦК КПРС з аграрних питань.

З вересня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення у Москві.

Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди

• два ордени Леніна (1971, 1975)
• орден Жовтневої Революції (1979)
• орден Трудового Червоного Прапора (1966)
• орден «Знак Пошани» (1957)
• медалі

Джерела

• Никонов Виктор Петрович [Архівовано 18 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)