Ничкало Нелля Григорівна

Нелля Григорівна Ничкало (нар. 26 вересня 1939, с. Старогнатівка, нині Волноваського району Донецької області, Українська РСР, СРСР) — український педагог, доктор педагогічних наук (1985), професор (1987), академік Національної академії педагогічних наук України (1995), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), повний кавалер ордена княгині Ольги (2003, 2009, 2014).

Нелля Ничкало
Ничкало Нелля Григорівна
Січень 2025 року Січень 2025 року
Народилася	26 вересня 1939(1939-09-26) (85 років) с. Старогнатівка, нині Волноваського району Донецької області, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР →  Україна
Alma mater	Львівський державний університет імені Івана Франка (1965)
Галузь	освіта
Заклад	Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України
Посада	академік Національної академії педагогічних наук України
Вчене звання	доктор педагогічних наук
Науковий ступінь	Професор
Нагороди	Орден княгині Ольги І ступеня Орден княгині Ольги ІІ ступеня Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ничкало.

Життєпис

Нелля Ничкало народилася 26 вересня 1939 року в селі Старогнатівка, нині Мирненської селищної громади Волноваського району Донецької області. Мама працювала вихователькою в дитячому садку. Після за­кінчення Волноваської середньої залізничної школи навчалася у Верхнянському педагогічному училищі Донецької області. Після його закінчення в 1958 році вступила на філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчила в 1965 році. Довгий час працювала вчителькою на Львівщині^[1]. З 1970 року почала співпрацю із автором наукової школи, професором Едуардом Костяшкіним — завідувачем лабораторії прогнозування розвитку школи НДІ загальної педагогіки АПН СРСР^[2].

З 1976 року працювала в апараті Президії Верховної Ради УРСР. У 1981 році була призначена завідувачем від­ділу професійно-технічної освіти Інституту пе­дагогіки Української РСР. 1993 року перейшла на посаду заступника директора з наукової роботи Інституту пе­­дагогіки і психології професійної осві­ти Академії педагогічних наук України. У грудні 1995 року Неллю Ничкало обрали академіком-секретарем відділу професійної освіти і освіти дорослих Президії Національної академії педагогічних наук України.

Наукова діяльність

Нелля Ничкало займається науковими дослідження з таких тем:

• проблеми теорії та історії педагогіки,
• методика професійної ос­віти, андрагогіки, педевтології, професійної та порівняльної педагогіки.

Вчена 1985 року захистила докторську дисертацію, а через два роки вчене одержала вчене звання професора. Під керівництвом Неллі Ничкало розроблено концепцію розвитку професійно-технічної ос­ві­ти в Україні (1991), концепцію Державного стандарту ПТО (1998), Концепцію розвитку професійно-технічної (професійної) освіти (2004). Також Нелля Ничкало — співавтор Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI ст.»), Національної доктрини розвитку освіти і Закону України «Про професійно-технічну освіту», один з організаторів створення Центрально-Східно-європейського клубу професійної освіти, член міжгалузевої Ради при Кабінеті Міністрів України з проблем професійно-технічної освіти, голова науково-методичної ради міністерства освіти і науки України^[1].

Нелля Ничкало створила власну наукову школу: 33 доктора та 79 кандидатів педагогічних наук, серед яких відомі вітчизняні та зарубіжні вчені: В. Васильєв, І.Курляк, Н.Падун, Ю. Поліщук, А. Каплун, Г. Гребенюк, Т. М. Десятов, О. А. Дубасенюк, В. О. Зайчук, І. Л. Лікарчук, Г. М. Лактіонова, В. О. Радкевич, Б. М. Ступарик, Ф. Шльосек, О. І. Щербак та інші.

Наукові праці

Нелля Ничкало — авторка близько 400 наукових праць з проблем теорії та історії педагогіки, виховання і дидактики профтехосвіти, зокрема:

• Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч. посіб. К., 1994 (спів­авт.);
• Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. К., 2000 (спів­авт.);
• Державні стандарти професійної освіти: теорія і методика. Хм., 2002 (спів­авт.);
• Трансформація професійно-технічної освіти України. К., 2008;
• Проектування процесу професійного навчання у закладах профтехосвіти. К.; Хм., 2010 (спів­авт.);
• Semper in Altum. Zawsze wzwyż. Stalowa Wola, 2010 (спів­авт.).

Нагороди та звання

• орден княгині Ольги I ступеня (2014)
• орден княгині Ольги II ступеня (2009)
• орден княгині Ольги III ступеня (2003)
• Орден князя Яро­слава Мудрого 5-го ступеня (2019)
• Заслужений діяч науки і техніки України (1998)