Новиков-Прибой Олексій Силович

Олексі́й Си́лович Но́виков-Прибо́й (рос. Алексе́й Си́лыч Но́виков-Прибо́й; справжнє прізвище — Новиков; нар. 12 (24) березня 1877(18770324), с. Матвіївське, Спаський повіт, Тамбовська губернія, Російська імперія — пом. 22 квітня 1944, Москва, РРФСР, СРСР) — російський прозаїк. Лауреат Сталінської премії (1941).

Олексій Силович Новиков-Прибой
Алексей Силыч Новиков-Прибой
Ім'я при народженні	рос. Алексей Силантьевич Новиков
Народився	12 (24) березня 1877(1877-03-24) с. Матвіївське, Спаський повіт, Тамбовська губернія, Російська імперія
Помер	22 квітня 1944(1944-04-22) (67 років) Москва, СРСР[1][2]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	прозаїк
Знання мов	російська[3][4]
Мова творів	російська
Роки активності	з 1906
Жанр	роман
Magnum opus	Submarinersd, Tsushimad і Big Firesd
Членство	СП СРСР
Нагороди
Новиков-Прибой Олексій Силович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новиков.

Життєпис

Навчався в церковноприходській школі. В 22 роки був призваний в армію, служив на Балтійському флоті матросом (1899 — 1906), полюбив море. Почав займатися самоосвітою. Протягом двох років ходив до Кронштадтської школи, познайомився з «крамольною» літературою, за що потрапив до в'язниці. Після звільнення був направлений на війну з Японією, брав участь в Цусімській битві. Потрапив у полон і вісім місяців мав можливість читати книги, про які до того тільки чув.

1906 року повернувся в рідне село, написав брошури про Цусімську битву («За чужие грехи», «Безумцы и бесплодные жертвы», під псевдонімом А.Затертий — матрос). Ці брошури були заборонені урядом. Побоюючись переслідувань, втік до Англії. В 1907—1913 роках перебував за кордоном як політичний емігрант: жив у Франції, Іспанії, Італії і в Північній Африці. Плавав матросом торгового флоту. В 1912—1913 роках жив у Горького на Капрі (до цього надіслав Горькому декілька своїх оповідань, які той схвалив). Пізніше Новиков скаже: «Горький поставив мене на ноги. Після навчання у нього я твердо і самостійно увійшов у літературу». Перша збірка оповідань Новикова-Прибоя «Морские рассказы» в 1914 була вилучена при наборі; вийшла тільки після революції. Після революції твори письменника регулярно з'являлися в друці: повісті «Море зовет» (1919), «Подводники» (1923), «Женщина в море» (1926) та інші.

Найвидатніший твір Новикова-Прибоя — історична епопея «Цусіма» (1932—1935). Під час Німецько-радянської війни виступав зі статтями та нарисами про моряків, працював над великим романом «Капітан першого рангу» (не закінчив).

Помер у Москві 29 квітня 1944 року.

Вшанування пам'яті

• Бібліотека імені Новикова-Прибоя (Маріуполь).

Екранізації творів

• «Бухта смерті» (1926, за мотивами оповідання «У бухті Отрада»)
• «Єралашний рейс» (1977, за мотивами однойменної повісті)
• «Капітан першого рангу» (1958, за мотивами однойменного роману)