Новобузький район

Новобу́зький райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Миколаївської області України. Площа становила 1 243 км² (5 % від площі області). Районний центр — місто Новий Буг. 17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи^[1].

Новобузький район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Миколаївська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УРСР),  Україна
Область:	Миколаївська область
Код КОАТУУ:	4824500000
Утворений:	1922
Ліквідований:	17.07.2020[1]
Населення:	▼ 31 118 (на 1.02.2016)
Площа:	1243 км²
Густота:	25.0 осіб/км²
Тел. код:	+380-5151
Поштові індекси:	55600—55654
Населені пункти та ради
Районний центр:	Новий Буг
Міські ради:	1
Сільські ради:	12
Міста:	1
Селища:	2
Села:	55
Районна влада
Вебсторінка:	Вебсайт РДА Вебсайт Районної ради
Адреса:	55600, Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг, вул. Гребеннікова, 1
Мапа
Новобузький район у Вікісховищі

Географія

Сьогодні район має 1243,8 квадратних кілометри. Сільгоспугідь — 110097 гектарів, в тому числі ріллі — 94545.

Населених пунктів — 58 (1 — місто, 57 — сіл), що входять до міської та дванадцяти сільських Рад (Баратівська, Березнегуватська, Вільнозапорізька, Кам'янська, Новомиколаївська, Новомихайлівська, Новополтавська, Новоюр'ївська, Новохристофорівська, Розанівська, Софіївська, Шевченківська). В 1950 році сільрад було 17.

Площа району становить 5,1 % від загальної території області. Відстань від районного центру до Миколаєва — 105 км. Район межує з Баштанським, Казанківським, Єланецьким районами Миколаївської області та Устинівським, Бобринецьким районами Кіровоградської області.

Кіровоградська область (Бобринецький район)	Кіровоградська область (Устинівський район)	Казанківський район
Єланецький район		Казанківський район
Баштанський район	Баштанський район	Березнегуватський район

Історія краю

Новобузький край здавна називався Диким полем.

У так званих зимівниках в свій час на території, що нині займає район, розселились козаки Запорозької Січі.

У 1926 році в районі налічувалось 40 сільськогосподарських артілей і 11 товариств по обробітку землі. В 1930 році було 63 колгоспи. В 1950 — 58 колгоспів.

Нині Новобузький район — це історично вмотивований сільськогосподарський комплекс, що спеціалізується на виробництві зерна, м'яса й молока й первинній переробці певної частини сировини.

До 1992 року в районі налічувалось 24 колгоспи і 5 радгоспів, в цей час почали формуватись фермерські господарства.

17 липння 2020 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи був ліквідований і приєднавши Баштанського району.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[2]

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	16 268	3601	2552	4935	3744	1387	49
Жінки	17 917	3252	2417	4826	4445	2704	273
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 49  85 + 273  82  80-84 295  277  75-79 728  496  70-74 948  532  65-69 733  1042  60-64 1337  614  55-59 838  1012  50-54 1091  1076  45-49 1179  1290  40-44 1180  1231  35-39 1265  1174  30-34 1176  1240  25-29 1205  1039  20-24 1081  1513  15-20 1336  1465  10-14 1376  1210  5-9 1078  926  0-4 798

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[3]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	31618	92,48%
росіяни	1512	4,42%
молдовани	530	1,55%
білоруси	215	0,63%
вірмени	104	0,30%
інші	211	0,62%

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	32148	94,03%
російська	1511	4,42%
молдовська	315	0,92%
вірменська	90	0,26%
білоруська	73	0,21%
інші	53	0,16%

Станом на січень 2015 року тут мешкала 31 401 особа, з них міського населення — 15 603 (власне Новий Буг), сільського — 15 798 осіб^[4].

Природний комплекс

В районі на обліку 40 ставків, 24 ставка придатні для риборозведення, 33 га становлять штучні водотоки, 21 га — природні (на території району протікає річка Інгул), Софіївське водосховище площею 552 га.

В межах району розташований Регіональний ландшафтний парк Приінгульський, метою створення якого є збереження в природному стані ділянки долини р. Інгулу з її типовими та унікальними природними комплексами (фрагментами цілинного степу, гранітними відслоненнями, водотоками, лісовими насадженнями).

На території району 38 сільськогосподарських підприємства, 183 фермерських господарства. Промисловість представлена сирзаводом, консервним заводом, меблевою фабрикою, двома комбікормовими заводами.

Транспортний комплекс

На території району розташовано автомобільні шляхи: регіональні — Дніпропетровськ-Миколаїв — 35,8 км; територіальні — Одеса-Вознесенськ-Новий Буг — 27,7 км; місцевого значення — 142,9 км;

— залізничні колії: через Новий Буг проходить Одеська залізниця, яка на території району займає 197 га.

Освітні установи

У районі діє 28 дошкільних заклади, позашкільних — 2, загальноосвітніх шкіл 33, пришкільний інтернат — 1, два вищих заклади освіти І-ІІ рівня акредитації: Новобузький коледж Миколаївського державного аграрного університету та Новобузький педагогічний коледж Миколаївського державного університету.

Засоби масової інформації

В районі розташоване видавництво Новобузької районної газети «Вперед», газета «Добре слово», КП «Новобузьке районне телерадіомовлення».

Пам'ятки

Див. також: Пам'ятки Новобузького району

У Новобузькому районі Миколаївської області на обліку перебуває 1 пам'ятка архітектури, 40 — історії та 2 — монументального мистецтва

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новобузького району була створена 41 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 54,39% (проголосували 12 820 із 23 572 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,00% (5 897 виборців); Юлія Тимошенко — 13,05% (1 673 виборців), Сергій Тігіпко — 9,04% (1 159 виборців), Олег Ляшко — 8,85% (1 135 виборців), Анатолій Гриценко — 4,98% (638 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,71%.^[5]