Нововолодимирівка (Скадовський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Нововолодимирівка.

Нововолоди́мирівка — село в Україні, у Долматівській сільській громаді Скадовського району Херсонської області. Населення становить 1046 осіб. Колишній центр Нововолодимирівської сільської ради.

село Нововолодимирівка
Поворот до села в Бехтерах Поворот до села в Бехтерах
Країна	Україна
Область	Херсонська область
Район	Скадовський район
Тер. громада	Долматівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA65080050050011545
Облікова картка	село Нововолодимирівка
Основні дані
Засноване	1805
Населення	1046
Площа	4 км²
Густота населення	261,5 осіб/км²
Поштовий індекс	75660
Телефонний код	+380 5539
Географічні дані
Географічні координати	46°14′52″ пн. ш. 32°23′37″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	13 м
Місцева влада
Карта
Нововолодимирівка
Нововолодимирівка
Мапа
Нововолодимирівка у Вікісховищі

Історія

Село засноване в 1805 році та розташоване за 7 км від автодороги Гола Пристань — Залізний Порт.

Село Нововолодимирівка було утворене в період царювання Катерини II. Першими поселенцями у цій місцевості були солдати, які відслужили по 25 років в армії й за це були наділені землею. Село назвали Солдатським. Однак при освяченні населеного пункту священником була дана назва за ім'ям першого хлопчика, який народився у селі. Через те, що у 32 км у сусідньому Скадовському районі вже існувало село Володимирівка, було вирішено назвати цей населений пункт Нововолодимирівка.

Спочатку село належало до Бехтерської волості Олешківського повіту Таврійської Губернії. У 1921 році найбідніші селяни Нововолодимирівки об'єдналися у сільгоспартіль «Пролетарська праця». Середняки села утворили артіль «Перемога». Окрему артіль «Червоний орач» організували переселенці з Білорусі. Згодом вони були об'єднані в один колгосп — «Пролетарська праця». Орієнтовно у 1956—1957 рр. відбулося ще одне об'єднання із сусідніми селами Сліпушинським та Зеленотропинським. Новий колгосп отримав назву імені Калініна.

24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни^[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1086 осіб, з яких 547 чоловіків та 539 жінок^[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1046 осіб^[3].

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	909	86,90 %
Російська	72	6,88 %
Вірменська	44	4,21 %
Молдовська	11	1,05 %
Інше	10	0,96 %
Разом	1 046	100,00 %

Інфраструктура

У селі функціюють загальноосвітня школа, а також дитячий садок. Школа складається із двох будівель: відповідно початкова та середня. Дитячий садок розрахований на 90 місць.

У селі розташовані три магазини: два продуктових та один господарський.

Нововолодимирівка має власний будинок культури, у якому під час великих свят проходять культурні заходи.

Стадіон, де місцева команда ФК «Солдатське» проводить матчі чемпіонату Голопристанського району з футболу.

Торгівля

Основним джерелом доходів місцевих жителів є торгівля. Вирощені на власних угіддях овочі, фрукти, а також молокопродукти розповсюджуються по усіх регіонах України, а також у країнах ближнього закордоння. Основним експортом села є кавуни, помідори, соняшник та молоко.

Відомі уродженці

• Курган Владислав Герасимович (1921 — ?) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Херсонського обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання. Член Ревізійної комісії КПУ в 1971—1976 р.
• Курган Володимир Петрович (1923—2010) — учасник німецько-радянської війни, почесний громадянин Херсона.

Пам'ятники

У Нововолодимирівці встановлені два пам'ятники невідомому солдату. Перший з них знаходиться на меморіалі перемоги, який розташований у центрі села. Другий — на цвинтарі.

Меморіал бойової слави являє собою «вічний» вогонь, пам'ятник невідомому солдату, а також меморіальні плити з іменами жителів села, які брали участь у Другій світовій війні.