Новолазарєвська

Новолазарєвська (рос. Новолазаревская) — радянська, нині російська антарктична наукова станція.

Новолазарєвська

Знімок з гелікоптера
Статус	Постійна
Країна	Росія (до 1991  СРСР)
Дата заснування	18 січня 1961
Населення	до 70 чол.
Координати	70°46′37″ пд. ш. 11°49′26″ сх. д.
Новолазарєвська
Новолазарєвська у Вікісховищі

Розташування

Станція «Новолазаревська» розташована в південно-східній частині оази Ширмахера на узбережжі Землі Королеви Мод, приблизно за 80 км від моря Лазарєва.

Клімат

Клімат Новолазарівської станції[1]
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Середній максимум, °C	2,2	−0,8	−5,3	−9,1	−10,6	−12	−14	−14,6	−13,5	−9,6	−3,2	1,5
Середня температура, °C	−0,4	−3,3	−7,8	−11,9	−13,6	−14,9	−17,1	−17,9	−16,7	−12,6	−5,9	−1,1
Середній мінімум, °C	−2,7	−5,6	−10,1	−14,9	−17,1	−18,4	−20,8	−21,6	−20,4	−15,7	−8,7	−3,6
Норма опадів, мм	2.5	2.7	8.9	14.5	29.0	34.6	34.7	36.3	33.1	24.8	10.8	5.8
Вологість повітря, %	56.3	49.6	48.2	46.9	48.9	50.4	49.3	49.9	48.0	49.5	52.3	57.0

Флора і фауна

Складні погодні умови (низькі температури повітря, відсутність рідких опадів, холодні вітри) в районі оази Ширмахера зумовлюють майже повну відсутність рослин. Рослинний світ місцевості представлений водоростями, мхами та лишайниками.

В місцевості налічується 21 вид лишайників, найпоширенішими видами яких є Acarospora petalina, Rhizocarpon flavum, Acarospora petalina, Gasparrinia clegans, Gasparrinia murorum, Buellia pycnogonoides та Lecidia rupicida. Найпоширенішим видом мохів є Plagiothecium Simonovii.

Озера оазису заселені діатомовими водоростями 45 видів.

Тваринний світ представлено гніздів'ями птахів: сніжного буревісника, буревісника Вільсона, полярного поморника.