Новомиколаївка (Скадовський район)

Новомикола́ївка — село в Україні, у Скадовському районі Херсонської області. Населення становить 3600 осіб.

село Новомиколаївка
Країна	Україна
Область	Херсонська область
Район	Скадовський район
Тер. громада	Новомиколаївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA65080130010011997
Основні дані
Засноване	1861
Населення	3600
Площа	4,457 км²
Густота населення	807,72 осіб/км²
Поштовий індекс	75712
Телефонний код	+380 5537
Географічні дані
Географічні координати	46°13′40″ пн. ш. 32°44′29″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	28 м
Місцева влада
Адреса ради	75712, с.Новомиколаївка, пр. Миру, 26
Карта
Новомиколаївка
Новомиколаївка
Мапа

Розташування

Село знаходиться за 20 км на захід від районного центру Скадовська та 55 км від залізничної станції Брилівка. Через село проходить автошлях Скадовськ — Гола Пристань.

Історія

Засноване 1861 року як Новоселівка нащадками запорожців, вихідцями з Бессарабії та кріпаками-утікачами. У селі діяла Свято-Миколаївська церква з 1872 року, при ній була відкрита парафіяльна школа. 1883 року було збудоване, за кошти громади, перше в селі приміщення школи з однією класною кімнатою та квартирою вчителя, де навчалося 12 учнів.

З 1923 року Новомиколаївка – центр сільської ради.

Під час Другої світової війни на фронтах воювало 500 новомиколаївців. 200 з них були нагороджені орденами та медалями СРСР. На честь 254 воїнів-односельчан, які положили своє життя, встановлено обеліск. В роки тимчасової окупації села німцями діяло підпільне патріотичне об'єднання, яким керував А. С. Коваленко.

24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.^[1]

Населення

У 1870 році до громади були причислені 6 родин греків, а у 1871 році – 8 родин сербів, колишніх австрійсько-підданих. Таким чином, національний склад населення став доволі різноманітним. Станом на 1886 рік в селі, що тоді належало до Красної волості Дніпровського повіту Таврійської губернії, мешкало 866 осіб, налічувалось 157 дворів, існували молитовний будинок та 3 лавки^[2]. У 1928 році кількість мешканців складала 1682 чоловіки, дворів — 342.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3215 осіб, з яких 1523 чоловіки та 1692 жінки^[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3599 осіб^[4].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Відсоток
українська	90,81 %
російська	7,53 %
молдовська	0,72 %
циганська	0,28 %
вірменська	0,22 %
білоруська	0,17 %
німецька	0,03 %
угорська	0,03 %
інші	0,21 %

Об'єкти соціальної сфери

В селі діють:

• Сільський будинок культури;
• Сільська бібліотека;
• Загальноосвітня школа;
• Дитячий садок «Золотий ключик».
• Державна дільниця ветеринарної медицини.

Релігійні організації

• Українська православна церква (МП)
• Громада Свідків Єгови

Постаті

• Гливий Сергій Володимирович (1972—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
• Давиденко Лідія Опанасівна (1928—2009) — голова колгоспу ім. Кірова, Герой Соціалістичної Праці.
• Якущенко Валерій Миколайович (1978—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.