Новочарторийська волость

Новочарторийська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського та Полонського повітів Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Нова Чартория.

Новочарторийська волость
Центр	Нова Чортория
Ліквідовано	7 березня 1923
Площа	8208 (1885)
Населення	4859 осіб (1885)
Густота	54.2 осіб / км²
Наступники	Любарський район

З 1921 року входила до складу Полонського повіту.

Станом на 1885 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення — 4859 осіб (2144 чоловічої статі та 2715 — жіночої), 582 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	4033	2963
Приватної власності	3813	1945
Казенної власності	—	—
Іншої власності	362	181
Загалом	8208	5089

Основні поселення волості:

• Нова Чортория — колишнє власницьке містечко, при р. Случ, 1063 особи, 126 дворів, волосне управління (повітове місто — 70 верст); 2 православні церкви, православня каплиця, єврейський молитовний будинок, школа, водяний млин.
• Коростки — колишнє власницьке село, при р. Случ, 699 осіб, 94 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Липне — колишнє власницьке село, 1041 особи, 143 двора, православна церква, школа, лавка, постоялий будинок.
• Любомирка — колишнє власницьке село, при р. Случ, 465 осіб, 49 дворів, православна церква, школа.
• Стара Чортория — колишнє власницьке село, при р. Случ, 971 особа, 131 двір, православна церква, постоялий будинок.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)