Нову (Іллінойс)

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Нову.

Нову (англ. Nauvoo) — місто (англ. city) в США, в окрузі Генкок штату Іллінойс. Населення — 950 осіб (2020^[2][3]). Розташоване на височині біля річки Міссісіпі. Центр сільськогосподарського району (фрукти, кукурудза, соя), виробництва сиру і вина.

Місто
Нову англ. Nauvoo
Координати 40°33′00″ пн. ш. 91°23′06″ зх. д.
Країна	СШАСША
Штат	Іллінойс
Округ	Генкок
Дата заснування	1630
Попередні назви	до 1841 — Коммерс до 1834 — Вінус
Площа	12,50 км²
Висота центру	204  м
Водойма	Міссісіпі
Населення	950 осіб (1 квітня 2020)[1]
Густота населення	91,92  осіб/км²
Часовий пояс	CDT
Телефонний код	217
Поштовий індекс	62354
Код FIPS	1751791
GeoNames	4903330
OSM	r127064 ·R
Офіційний сайт	cityofnauvoo.org
Нову Нову (США) Нову Нову (Іллінойс)
Нову у Вікісховищі

Географія

Нову розташований за координатами 40°32′40″ пн. ш. 91°22′58″ зх. д. (40.544534, -91.382815)^[4]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 12,50 км², з яких 8,77 км² — суходіл та 3,73 км² — водойми. Розташоване на височині біля річки Міссісіпі.

Історія

Храм Іллінойсько Церкви у Нову

Нову засноване близько 1830, отримало статус міста з 1841. Стало місцем створення двох громад: поселення мормонів (1839) та Ікарі (1850).

Після відходу з Міссурі в 1839 мормони купили це містечко, що тоді називалося Коммерс, змінили його назву на Нову і вирішили зробити своєю столицею. Воно швидко зростало за рахунок припливу мормонів з Англії, і в 1845 його населення становило не менше 12 тис. осіб, тобто Нову на той період було найбільшим містом в Іллінойсі. В 1846 внаслідок сутичок з місцевими жителями (Мормонська війна) мормони були змушені покинути його.

Ікарія проіснувало з 1850 по 1856. Пізніше в містечку селилися німці, займалися виноробством та виробництвом сиру.

Нині щорічно восени проводиться Фестиваль винограду та церемонія під назвою «Шлюб вина і сиру».

Місто постраждало під час повеней 1993 року.

Демографія

Історія переписів
Перепис	Населення		Зміна в %
1840	2450		—
1890	1208		—
1900	1321		9,4%
1910	1020		−22,8%
1920	972		−4,7%
1930	966		−0,6%
1940	1088		12,6%
1950	1242		14,2%
1960	1039		−16,3%
1970	1047		0,8%
1980	1133		8,2%
1990	1108		−2,2%
2000	1063		−4,1%
2010	1149		8,1%
2020	950		−17,3%
Десятилітній перепис в США[2]

Згідно з переписом 2010 року^[3], у місті мешкало 1149 осіб у 494 домогосподарствах у складі 351 родини. Густота населення становила 92 особи/км². Було 669 помешкань (54/км²).

Расовий склад населення:

97,7 % — білих 0,6 % — чорних або афроамериканців 0,3 % — вихідців з тихоокеанських островів 0,3 % — корінних американців

До двох чи більше рас належало 0,9 %. Частка іспаномовних становила 1,6 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 19,9 % — особи молодші 18 років, 50,2 % — особи у віці 18—64 років, 29,9 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 51,6 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 90,5 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 88,1 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив 67 392 долари США (медіана — 46 406), а середній дохід на одну сім'ю — 74 614 долари (медіана — 54 531). За межею бідності перебувало 9,3 % осіб, у тому числі 9,0 % дітей у віці до 18 років та 9,2 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило 521 осіб. Основні галузі зайнятості: науковці, спеціалісти, менеджери — 19,4 %, освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 17,3 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 10,6 %, виробництво — 8,4 %.

Пам'ятки

Серед визначних пам'яток міста: бревенчата хатина, особняк та могила Джозефа Сміта, будинок Бригама Янґа, будинки та школи Ікарі.