Норріс проти Ірландії

Норріс проти Ірландії — справа, вирішена Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) у 1988 році, у якій Девід Норріс успішно довів, що криміналізація Ірландією певних гомосексуальних дій між повнолітніми чоловіками за взаємною згодою порушує статтю 8 Європейської конвенції з прав людини (право на повагу до приватного та сімейного життя).

Норріс проти Ірландії
Суд	Європейський суд з прав людини
Повна назва справи	Norris v. Ireland
Рішення	26 жовтня 1988
Досьє	Справа на сайті ЄСПЛ
Обвинувачений	Ірландія
Позивач(і)	Девід Норріс
Склад суду
Голова суду	Р. Ріссдал
Застосований закон
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Перша справа

Початковою справою в ірландських судах була справа Норріс проти Генерального прокурора, подана в 1977 році та вирішена Верховним судом Ірландії в 1983 році. Старшим адвокатом Норріс була Мері Робінсон, член Кампанії за реформу законодавства про гомосексуальність, яка в 1990 році стала першою жінкою- президентом Ірландії. Суди Республіки Ірландія постановили, що право Норріс на приватне життя не було порушено Законом про злочини проти особистості 1861 року (криміналізація «содомії») та Законом про внесення змін до кримінального законодавства 1885 року (криміналізація «грубої непристойності»).

Справа в ЄСПЛ

Норріс оскаржив рішення ірландського суду до ЄСПЛ у 1983 році. Суд виніс рішення на користь Норріса в 1988 році з підстав, подібних до тих, що були винесені в рішенні 1981 року у справі Даджен проти Сполученого Королівства^[en].

Закони, оскаржені рішенням, зрештою були скасовані Законом про кримінальне право (сексуальні злочини) 1993 року.^[1][2]

Див. також

• Даджен проти Сполученого Королівства^[en]