Нікель Ренея

Нікель Ренея (також відомий як губчастий нікель^{[джерело?]}) — це дрібнозернистий твердий каталізатор, що є високодисперсним порошком нікелю отриманого з нікель-алюмінієвого сплаву. Існує кілька різновидів цього матеріалу, більшість із яких мають сірий колір.

Отримання

Метод його отримання розроблено у 1926 році американським інженером Мюрреєм Ренеєм^[en] для гідрування рослинних олій.^[1]

Спочатку нікель розчиняють у розплаві алюмінію, після остигання утвориться сплав. У вигляді порошку його обробляють концентрованим розчином натрій гідроксиду, а далі дистильованою водою для видалення алюмінію у формі алюмінату натрію.^[2]

Застосування

Гідрування

Нікель Ренея як каталізатор широко використовується в органічному синтезі для прискорення реакцій гідрування.

Наприклад, алкени й алкіни перетворюються на алкани.^[3]

Також, бут-2-ен-1,4-діол перетворюється на бутан-1,4-діол.^[4]

Окиснення

Хоча найвідоміше застосування нікелю Ренея — як каталізатор відновлення, використання його як каталізатора реакцій окиснення також можливе. Наприклад, за температури 150 °С у висококиплячому розчиннику пропан-2-ол у присутності нікелю Ренея перетворюється на пропанон.^[4]

Інші реакції

Окрім цього, нікель Ренея є каталізатором для реакції гексан-1,6-діолу з аміаком, у результаті якої утворюється 1,6-діаміногексан.^[4]

Також застосовується для видалення сірки з органічних молекул:^[3]

Небезпеки

Нікель Ренея є пірофорним, тому робота з ним вимагає дотримання відповідних правил безпеки.^[3]