Ніколаєв Юрій Олександрович

Юрій Олександрович Ніколаєв (16 грудня 1948, Кишинів — 4 листопада 2025) — радянський і російський теле- і радіоведучий, актор та пропагандист. Народний артист Російської Федерації.

Ніколаєв Юрій Олександрович
рос. Юрий Александрович Николаев
Дата народження	16 грудня 1948(1948-12-16)
Місце народження	Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Дата смерті	4 листопада 2025(2025-11-04)[1] (76 років)
Місце смерті	Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Професія	актор, кіноактор, ведучий, виробник, телеведучий, телепродюсер, радіоведучий
Magnum opus	Ранкова пошта
Нагороди
IMDb	ID 0631845
nikolaevtv.ru
Ніколаєв Юрій Олександрович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ніколаєв.

Біографія

Народився 16 грудня 1948 року в Молдавській РСР, у місті Кишиневі.

Мати — Валентина Гнатівна була капітаном КДБ, а батько — Олександр Сильвестрович Ніколаєв — полковником МВС, був нагороджений багатьма орденами і медалями^[2][3]. Його дід був репресований, переїхав жити до Канади, про що Юрій дізнався вже будучи дорослим^[4] Є сестра Тетяна^[5].

У шкільні роки відвідував театральний гурток і грав дитячі ролі на кишинівському телебаченні

У 1965 році закінчив школу і вступив до ГІТІСу^[6], який закінчив п'ять років по тому за фахом «Актор театру і кіно». З 1970 по 1975 роки працював у Московському театрі ім. О. С. Пушкіна. З 1973 по 1975 роки позаштатно працював на телебаченні. З 1975 року — в штаті центрального телебачення Держтелерадіо СРСР у відділі дикторів. Перша передача, яку вів Юрій Ніколаєв, називалася «Вперед, хлопці!»^[7].

1991 рік

З 1975 по 1991 рік — постійний ведучий щотижневої музичної програми «Ранкова пошта», однієї з найпопулярніших передач радянського телебачення. Нетривалий час був ведучим новинних програм центрального телебачення Держтелерадіо СРСР. Вів також популярні музичні програми: «Блакитний вогник», «Пісня року», фестивалі пісні з Юрмали, дитячі передачі «На добраніч, малюки!» та інші.

У 1991 році створює телевізійну продюсерську фірму «ЮНІКС» («Юрій Ніколаєв Студія»), що випускає щотижневу програму «Ранкова зірка». Був беззмінним ведучим цієї передачі з 1991 по 2003 рік. З березня 1995 року — один з продюсерів розважальної програми «Вгадай мелодію!».

Наприкінці 1995 року виступив одним із засновників творчого об'єднання «Квінт». З лютого 1996 року — генеральний продюсер Московської телекомпанії і художній керівник Московського телеканалу^[8] (до лютого 1997 року).

У 1996 році Юрій Ніколаєв придумав і втілив на екрані першу національну премію дитячої творчості «Покликання». У червні 1996 року, під час передвиборної молодіжної кампанії «Голосуй, або програєш» за переобрання Президента РФ, разом з Якубовичем здійснив «Концертно-пізнавальний переліт „Єльцин — наш Президент!“».

З лютого 1997 року він ведучий відновленої музичної програми «Ранкова пошта». З 2003 по 2008 рік працював на телеканалі «Росія». У 2003—2005 роках вів програму про російську освіту «Велика перерва», а в 2006—2008 роках був ведучим телевізійних шоу «Танці на льоду» (2 сезони) і «Танці з зірками» (3 сезони) на цьому ж каналі.

Восени 2009 року повернувся на «Перший канал». З 6 вересня 2009 по 25 вересня 2016 року — ведучий шоу «Надбання республіки»^[9]. З 2 вересня 2013 року по 2014 рік вів телепрограму «В наш час». З 9 липня 2017 року — ведучий ранкової програми «Чесне слово»^[10] Також періодично веде на даному каналі святкові концерти.

Помер 4 листопада 2025 року^[11].

Особисте життя

• Перша дружина — однокурсниця Галина^[5].
• Друга дружина з 5 квітня 1975 року^[7] — Елеонора Олександрівна Ніколаєва (до шлюбу Гравіс^[12], нар.. 28 листопада 1951), сестра його друга актора Рональда Гравіса (1943—2006)^[13][12], донька джазового музиканта Олександра Гравіса, який грав на контрабасі в оркестрі Олега Лундстрема, і перекладачки англійської мови Кіри Петрівни. Познайомилися, коли Юрію було 18, а Елеонорі 14 років^[7][5]. За фахом економістка, закінчила Московський фінансовий інститут^[14] (фінансовий директор АТ «Юнікс»).

Дітей у Юрія Ніколаєва не було^[15].

У книзі «Влад Лістьєв. Упереджений реквієм» розказано, що пара була дуже близька з родиною Владислава Лістьєва незадовго до вбивства останнього^[16].

Телебачення

• «Вперед, хлопці!»^[7]
• «Ранкова пошта» (1975—1991, 1997—1999)^[17]
• «Блакитний вогник»
• «Пісня року» (1985)
• «На добраніч малюки!»
• Фестивалі пісні з Юрмали
• «Ранкова зірка» (1991—2003)^[18]
• «Велика перерва» (2003—2005)^[19]
• «Дитяче Євробачення 2005» — коментатор^[20]
• «Танці з зірками» (2006—2008, три сезони, з Анастасією Заворотнюк)^[21]
• «Танці на льоду» (2006—2007, два сезони, з Анастасією Заворотнюк)^[22]
• «Надбання республіки» (2009—2016, з Дмитром Шепелєвим)^[23][24]
• «У наш час!» (2013—2014, з Ангеліною Вовк і Тетяною Ведєнєєвою)^[25]
• «Чесне слово» (з 9 липня 2017 року)^[26]

Нагороди та почесні звання

• Член Спілки журналістів Російської Федерації
• Член редакційної ради журналу «Ведмідь».
• Член Московського Англійського клубу^[2].
• З 1997 року — член опікунської Ради «ЮНЕСКО»^[2].
• Двічі лауреат премії Спілки журналістів Росії (1992, 1996 рр.)^[2].
• Заслужений артист Російської Федерації (13 вересня 1994 рік) — за заслуги в галузі мистецтва ^[27].
• Народний артист Російської Федерації (18 грудня 1998 року)^[28].
• З 2007 року — член Академії Російського телебачення^[2].
• Орден Дружби (9 травня 2007 року) — за заслуги у сфері культури, друку, телерадіомовлення і багаторічну плідну працю^[29].
• Орден Пошани (14 січня 2014 року) — за великі заслуги в розвитку вітчизняного телебачення, радіомовлення, преси та багаторічну плідну діяльність^[30].
• 8 червня 2018 року отримав спеціальний приз Премії Муз-ТВ 2018 «За внесок в життя»^[31].
• Почесна грамота Президента Російської Федерації (25 вересня 2018 року)^[32]

Факти

• Увечері 2 червня 1978 року Юрій Ніколаєв читав програму телепередач радянського телебачення в стані алкогольного сп'яніння^[33]. Незважаючи на перспективу найжорсткіших наслідків для Ніколаєва, глава Держтелерадіо СРСР Сергій Лапін вирішив: «Строго покарати, але на телебаченні залишити».
• Підтримує прийняття закону, який забороняє пропаганду гомосексуальності^[34].
• У 2015 році виконав пісню «Острів Юрій» на слова свого тезки і однофамільця Юрія Ніколаєва, батька Ігоря Ніколаєва. Музику до пісні написав Ігор Ніколаєв.

Захоплення

Серед хобі: гірські лижі, великий теніс, гра на більярді, пілотування спортивного літака, залучив до цього і свого друга Леоніда Якубовича^[35].

Фільмографія

• 1971 — «Великі перегони» — Ігор Шилов
• 1972 — «Дівчина з камери № 25»
• 1972 — «Льоди йдуть в океан (телеспектакль)» — Костя Байкін
• 1976 — «Дресирувальники»
• 1977 — «Ходіння по муках» — Шаригін
• 1981 — «Таємниця, відома всім» — Юрій Миколайович (камео)
• 1982 — «З кішки все і почалося» — тато Юри, артист
• 1984 — «Перш, ніж розлучитися»
• 1986 — «Як стати зіркою»
• 2009 — «Аннушка» — камео