Нікольський Сергій Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікольський.

Сергі́й Миха́йлович Ніко́льський (17 (30) квітня 1905(19050430) — 9 листопада 2012) — російський та український радянський математик, академік АН СРСР.

Сергій Михайлович Нікольський
рос. Сергей Михайлович Никольский
С. М. Нікольський веде одну зі своїх останніх лекцій з математичного аналізу для студентів 2 курсу МФТІ. Весна 1997 року. С. М. Нікольський веде одну зі своїх останніх лекцій з математичного аналізу для студентів 2 курсу МФТІ. Весна 1997 року.
Народився	17 (30) квітня 1905[1][2]  селище Завод Талиця, Талицька волость, Камишловський повіт(інші мови), Пермська губернія
Помер	9 листопада 2012(2012-11-09)[3][4][2] (107 років)  Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище[5]
Місце проживання	Дніпропетровськ, Москва
Країна	Росія  СРСР  Російська імперія
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Дніпропетровський інститут народної освіти (1929)[1] МДУ (1935)[6][1]
Галузь	функціональний аналіз, Теорія наближень, теорія диференціальних рівнянь[d], комплексний аналіз, математик і математика
Заклад	МДУ[1] Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією[1] Математичний інститут імені Стєклова[1] МФТІ[1] Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією[1] Успехи математических наук Механіко-математичний факультет МДУd
Вчене звання	професор, академік РАН
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1942)
Науковий керівник	Колмогоров Андрій Миколайович
Вчителі	Колмогоров Андрій Миколайович
Відомі учні	Oleg Besovd Корнійчук Микола Павлович Petr Lizorkind Дзядик Владислав Кирилович
Аспіранти, докторанти	Дзядик Владислав Кирилович[6] Petr Lizorkind Oleg Besovd[6] Корнійчук Микола Павлович[6] Yakov Bugrovd[6] Petraq Pilikad[6] Victor I. Burenkovd[6] Aleksandr Filippovich Timand[6] Mikhail Potapovd[6] Tuleubgei Idrisovich Amanovd[6] Aleksandr Sergeevich Fokhtd[6]
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР Польська академія наук
Партія	КПРС[5] і Комуністична партія Російської Федерації
Нагороди	PL Chebyshev Gold Medald (1972) Bolzano Prized (1979) Vinogradov Prized (1991) Kolmogorov Prized (2000)
Нікольський Сергій Михайлович у Вікісховищі

Біографія

Народився на Уралі. У 1929 році закінчив Катеринославський інститут народної освіти (зараз — Дніпропетровський університет), у 1930—40 роках працював там само. Студентом під час літніх канікул з товаришами на саморобному човні долав Дніпрові пороги.^[7] Закінчив аспірантуру Московського державного університету. З 1940 по 2012 працював у Математичному інституті ім. В. А. Стєклова Академії наук СРСР (МІАН). До кінця життя Сергій Михайлович Нікольський був головним науковим співробітником МІАН.^[8]

Викладав у МФТІ та на механіко-математичному факультеті МДУ, професор. 2005 року в Москві відбулася конференція, присвячена 100-річчю С. М. Нікольського, у якій він взяв участь.

Звання та нагороди

Член-кореспондент АН СРСР (1968), дійсний член АН СРСР (1972), іноземний член Угорської Академії Наук (1976), іноземний член Польської Академії Наук (1980), почесний професор Дніпропетровського університету (1994), почесний професор Московського фізико-технічного інституту (1997), заслужений професор МДУ ім. М. В. Ломоносова (2005).

Лауреат Сталінської премії — за дослідження з теорії наближень (1952), двічі лауреат Державної премії СРСР — за монографію «Интегральные представления функций и теория вложения» (1977) та за тритомний підручник «Высшая математика: Учебник для вузов» (у співавторстві з Я. С. Бугровим) (1987), Державної премії України (1994), премії Уряду РФ (2002), премії імені П. Л. Чебиш́ова АН СССР (1972), премії імені А. М. Колмогорова РАН (2000), премії імені М. В. Остроградського НАН України (2000), премії МДУ ім. М. В. Ломоносова (2005).

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1953), Леніна (1975), Жовтневої Революції (1985), золотою медаллю імені І. М. Виноградова Російської академії наук (1991), медалями імені Больцано Чеської Академії Наук (1979), імені Коперника Польської Академії Наук (1992).

Література

1. Никольский С. М. Мой век. — Фазис, 2005, 320 с. // ISBN 5-7036-0099-5
2. Никольский С. М. Воспоминания
3. Никольский С. М. Курс математического анализа (том 1)
4. Никольский С. М. Курс математического анализа (том 2)
5. Бугров Я. С., Никольский С. М. Высшая математика. Дифференциальное и интегральное исчисление
6. Бугров Я. С., Никольский С. М. Высшая математика. Дифференциальные уравнения. Кратные интегралы. Ряды. Функции комплексного переменного
7. Бугров Я. С., Никольский С. М. Элементы линейной алгебры и аналитической геометрии
8. Никольский С. М. Элементы математического анализа