Нікіфоренко Володимир Степанович

Володимир Степанович Нікіфоренко (нар. 29 травня 1971 на Київщині) — генерал-майор, перший заступник голови Державної прикордонної служби України (2019—2025).^[2]

Володимир Степанович Нікіфоренко
Генерал-майор
Загальна інформація
Народження	29 травня 1971(1971-05-29) (54 роки) на Київщині
Військова служба
Приналежність	Україна
Формування	Прикордонна служба
Війни / битви	Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Нагороди та відзнаки
Заслужений юрист України [1]

Життєпис

У 1994 році закінчив Інститут Прикордонних військ України, а у 2006 році — Національну академію Служби безпеки України.

Після закінчення з відзнакою Національної академії державного управління при Президентові України у 2012 році Володимир Степанович став магістром державного управління та у 2016 році здобув науковий ступінь кандидата наук з державного управління, а у 2021 році — доктора юридичних наук. На сьогодні він є автором понад 70 публікацій у вітчизняних та зарубіжних наукових виданнях.

З травня 1994 року по травень 1996 року проходив службу на офіцерських посадах в Сумському загоні прикордонного контролю Прикордонних військ України.

Протягом 12 років, з 1996 по 2008 рр., проходив військову службу на оперативних та керівних посадах у органах Служби безпеки України.

Понад 8 років, з 2008 по 2016 рр., Володимир Степанович присвятив створенню та формуванню системи внутрішньої та власної безпеки у прикордонному відомстві на посаді заступника начальника управління Адміністрації Державної прикордонної служби України.

З настанням російської агресії виступив ініціатором посилення спеціальних правових режимів на державному кордоні, зокрема щодо організації контррозвідувальної роботи у Державній прикордонній службі України.

З 2016 по 2019 роки продовжував військову службу на керівних посадах в підрозділах по роботі з персоналом Адміністрації Державної прикордонної служби України та організовував оперативно-розшукову діяльність у прикордонному відомстві, зокрема у сфері боротьби з тероризмом.

9 вересня 2019 року Указом Президента України № 673/2019 Володимир Нікіфоренко призначений Першим заступником Голови Державної прикордонної служби України.^[3]

У 2019 році став засновником нової ідеології призначення на керівні посади у Державній прикордонній службі України — спільного з Посольством Сполучених Штатів Америки в Україні та Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні проєкту «Нове обличчя керівного складу» (НОКС), який сформовано автентичним поєднанням міжнародних стандартів постійного вдосконалення якості діяльності ISO 9000 та соціальної відповідальності ISO 26000 на засадах: законності; доброчесності; гласності; дотримання прав та свобод людини; прозорості; рівноправності; професіоналізму і компетентності; ініціативності; змагальності; ефективності; результативності методів тестування; об'єктивності; неупередженості; мінімізації кількості необхідних ресурсів; запобігання негативному впливу людського фактору.

У складі Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України, утвореної Указом Президента України від 30 жовтня 2019 року № 784/2019 Володимир Нікіфоренко забезпечує практичну реалізацію заходів наближення прикордонного відомства України у євроатлантичний безпековий простір, підвищення ефективності виконання пріоритетних завдань із досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору (НАТО), у тому числі в рамках річних національних програм співробітництва Україна — НАТО.

Є членом ради наукового центру Української державності імені професора Володимира Кульчицького Національної академії правових наук України.^[3]

Нікіфоренко Володимир Степанович є учасник бойових дій на сході України.^{[джерело?]}

29 серпня 2025 року Указом Президента України №664/2025 буз звільнений з посади Першого заступника Голови Державної прикордонної служби України^[4].

Нагороди

• «Заслужений юрист України» (08.10.2020 № 425/2020) — за вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм Указом Президента України^[5].

Сім'я

Одружений, має двох синів та дочку.^[6]