Нін (міфологія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нін.

Нін (дав.-гр. Νῖνος) — персонаж давньогрецької міфології ^[1], цар Вавилонії, епонім Ніневії. Він син Бела, правнук Геракла ^[2]. Згідно з поглядами греків, першим з азійських царів почав вести війни з сусідами і підкорив їх ^[3]. У союзі з аравійцями протягом 17 років завоював Західну Азію, перемігши і убивши царів Вірменії Барзана і Мідії Фарна. Потім пішов війною на бактрійского царя Оксіарта, з двохмільйонною армією обложив її столицю Бактру.

Портрет зі збірки біографій Promptuarii Iconum Insigniorum, 1553

Убитий своєю дружиною Семирамідою ^[4]. Згідно з Юстином, помер своєю смертю. Або помер від стріли при облозі міста^[5].

Заснував місто Нін в Атурії (Ассирії)^[6].

Син Бела вважався сучасником Авраама ^[7].

Правив 52 роки ^[8]. За Ктесієм, помер в 2189 до н. е. Згідно з Платоном, сучасник Троянської війни, Троя була частиною його держави ^[9].

У його гробниці зустрічаються Пірам і Фісба^[10]. «Град Ніна» згадує Фокілід^[11]. Відповідно до античних істориків, на колісниці перського царя розміщувалися статуї Ніна і Бела^[12].

Близько I століття до н. е. став героєм так званого «Романа про Ніна».

Цілком імовірно, що під ним мається на увазі Тукульті-Нінурта I, а також Німрод.