Нічниця триколірна

Нічни́ця триколі́рна, лилик триколірний (Myotis emarginatus E. Geoffroy, 1806)  — кажан, один з видів роду Нічниця (Myotis), відомий у складі фауни України.

Нічни́ця триколі́рна
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Рукокрилі (Chiroptera)
Родина:	Лиликові (Vespertilionidae)
Підродина:	Нічницеві (Myotinae)
Рід:	Нічниця (Myotis)
Вид:	Нічни́ця триколі́рна (M. emarginatus)
Біноміальна назва
Myotis emarginatus Geoffroy, 1806

Опис українських популяцій виду за виданням «Червона книга України» (1994 р.)

Таксономічна характеристика. Один з 66 видів роду; один з 9 видів у фауні України, представлений номінативним підвидом.

Поширення. Закарпатська і Тернопільська області та Крим. Ареал охоплює також більшу частину Центр, і Пд. Європи, Зх., Пд.-Зх. і Серед. Азію, Пн. Африку.

Місця перебування. Теплі печери та підземелля, щілини і тріщини в скелях, горища будівель, розташованих у розріджених лісах, парках, на виноградниках.

Чисельність. Трапляється дуже рідко. У зх. областях з 1970 по 1992 р. знайдено, переважно в зимовий період, 13 особин.

Причини зміни чисельності. Зменшення кількості схованок, забруднення природного середовища пестицидами тощо.

Особливості біології. У зх. областях — осіла. У Криму на зимівлі не виявлена. Один з найтеплолюбніших кажанів фауни України. Живе здебільшого поодинці, самиці утворюють виводкові зграї. Може селитися поряд з ін. видами кажанів, зокрема з підковоносом великим і нічницею великою, їжу добуває з настанням густих сутінок. Літає на узліссях, виноградниках, у парках, серед кущів і дерев; уникає суцільних лісових масивів. Політ низький (на висоті 1 — 3 м), відносно повільний з частими поворотами. Живиться дрібними комахами (двокрилі, саранові та ін.). Самка раз на рік (кін. червня — поч. липня) народжує одне маля. Вороги — сови, куниці.

Розмноження у неволі. Даних немає.

Заходи охорони. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Необхідно взяти під охорону місця можливого перебування виду.

Література

• Кузякин А. П., 1950; Абелєнцев В. І., Підоплічко І. Г., Попов Б. М., 1956; Громов И. М. (та ін.), 1963; Константинов А. И., Вшивков Ф. Н., Дулицкий А. И., 1976.
• Нічниця триколірна в Червоній книзі України