Обеліск (біологія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Обеліск (значення).

Обеліск^[1] (англ. obelisk) — це «віроїдоподібний елемент», вперше описаний у препринті від січня 2024 року, автори якого стверджують, що «обеліски утворюють власну окрему філогенетичну групу»^[2][3][4][5], оскільки їхня РНК послідовність, виявлена за допомогою комп'ютерної метатранскриптоміка, не є гомологічною генетичному коду будь-якої іншої форми життя^[2].

Оскільки їхні зв'язки з іншими організмами невідомі, обеліски є прикладом incertae sedis.

Поширення і патологія

Обеліски виявляли у зразках людського калу та у зразках Streptococcus sanguinis, різновиду бактерій, взятих із рота людини. У деяких людей обеліски могли перебувати понад 300 днів. Первинне дослідження показало наявність обелісків приблизно в 7 % зразків випорожнень і приблизно в 50 % зразків слини людей, які проживають на всіх континентах^[2].

Вплив обелісків на здоров'я людини, якщо такий є, ще належить визначити^[3], як і питання про їхні життєві цикли та фактори, від яких залежить їхня реплікація^[2].

Генетика і біохімія

Серед особливостей обелісків є кільцеві РНК із приблизно 1000 парами основ, паличкоподібні вторинні структури, які охоплюють весь геном. На відміну від віроїдів, їхній РНК транслюється в білки, з умовною назвою «обліни». Два білки, зазначені в препринті, отримали назви Облін-1 і Облін-2^[2].

Перші структурні передбачення свідчать про те, що Облін-1 може зв'язувати іони металів і, таким чином, може залучатися до сигнальної системи клітин. Облін-2 має ділянку зв'язування, типову для білкових комплексів; таким чином, Облін-2 може зв'язуватися з ферментами клітин-господарів^[3].