Оберофіцер

О́берофіце́р (нім. Oberoffizier, досл. «старший офіцер») — найменування нижчої категорії офіцерських чинів у російській армії і на флоті до 1917 року, що відповідали IX–XIV класам «Табелі про ранги», від прапорщика/корнета до капітана/ротмістра включно.

Оберофіцер и штаб-офіцер лейб-гвардії Преображенського полка з 1700 по 1732 роки^[1]

Оберофіцери становили собою командний склад роти. Німецька назва йде з XVII століття, коли оберофіцери, як старші польові командири протиставлялися унтерофіцерам, як молодшим польовим командирам; останні ж тоді також зараховувалися до офіцерського складу.

До оберофіцерів застосовувалося звернення: «Ваше благородіє».

Оберофіцери Російської імператорської армії у відповідності до Табеля про ранги

Клас	Військові чини
	Армія	Флот
IX	Капітан (до 1884) Штабс-капітан (піхота) (з 1884) Поручник гвардії (з 1730) Ротмістр кавалерія (1798–1884) Штабс-ротмістр (з 1884) Осавул (козаки) (1798–1884) Підосавул (з 1884 року)	Капітан-поручник (1764–1798) Капітан-лейтенант (1798–1885) Лейтенант (1885–1906, з 1912) Старший лейтенант (1907–1911)
X	Капітан-поручник (до 1798) Штабс-капітан (1797–1884) Поручник (з 1884) Підпоручник гвардії (з 1730) Секунд-ротмістр (кавалерія) (до 1797) Штабс-ротмістр (кавалерія) (1797–1884) Сотник (кавалерія) (з 1884) Підосавул (козаки) (до 1884) Сотник (козаки) (з 1884)	Лейтенант (1722–1885) Мічман (з 1884)
XI	Поручник (до 1884)	Корабельний секретар (до 1764)
XII	Поручник (1730–1884) Підпоручник (з 1884) Корнет (кавалерія) (з 1884) Сотник (козаки) (до 1884) Хорунжий (з 1884) Прапорщик гвардії (1730–1884)	Унтер-лейтенант (1722–1732) Мічман (1764–1884)
XIII	Підпоручник (до 1884) Прапорщик (з 1884) Корнет (до 1884) Хорунжий (до 1884) Секунд-поручник (артилерія) (1722–1796)	Мічман (1758–1764) Гардемарин (1860–1882)
XIV	Фендрик (піхота) (1722–1730) Прапорщик (1730–1884) Корнет (кавалерія) (до 1884) Штик-юнкер (артилерія) (1722–1796) Хорунжий (козаки) (до 1884)	Мічман (1732–1796)

Див. також

• Підпоручник
• Лейтенант
• Хорунжий
• Сотник