Обсерваторія Архенгольда

Обсерваторія Архенгольда (нім. Archenhold-Sternwarte) — публічна астрономічна обсерваторія, заснована 1896 року в берлінському окрузі Трептов-Кепенік. Обсерваторію названо на честь астронома Фрідріха Сімона Архенгольда^[en]. Найстаріша і найбільша в Німеччині громадська обсерваторія. З 2002 року обсерваторія входить до складу Німецького технічного музею Берліна.

Обсерваторія Архенгольда

нім. Archenhold-Sternwarte
52°29′09″ пн. ш. 13°28′35″ сх. д.
Країна	Німеччина
Розташування	Трептов-Кепенік, Берлін, Німеччина
Код	604
Висота	41 м
Відкрито	1 травня 1896
Сайт:	astw.de
Обсерваторія Архенгольда Обсерваторія Архенгольда (Німеччина)
Обсерваторія Архенгольда у Вікісховищі

Керівники обсерваторії

У 1896 році керівництво обсерваторією на себе взяв астрономічний клуб «Verein Treptow-Sternwarte e. V. », а його керівники були за сумісництвом керівниками обсерваторії.

• 1896—1938 рр. — Фрідріх Сімон Архенгольд
• 1948—1976 рр. — Дідріх Ватенберг^[de]
• 1976—2005 рр. — Дітер Герман^[de]
• 2005—2009 рр. — Klaus Staubermann
• З 2009 — Felix Luhning

Історія обсерваторії

Ініціаторами створення обсерваторії виступили Вільгельм Юліус Ферстер і Макс Вільгельм Мейєр^[de].

Обсерваторія повинна була стати тимчасовою експозицією в межах промислової виставки в Берліні в 1896 році, але на честь 25-річчя Берліна в ролі столиці Рейху було вирішено встановити постійну публічну обсерваторію. Обсерваторію було відкрито для публіки 1 травня 1896 року під назвою Трептівська обсерваторія. В обсерваторії було створено найдовший на той момент у світі телескоп (фокусна відстань 21 метр) на основі проєкту Архенгольда. Число відвідувачів-спостерігачів постійно зростало: від 23 000 (1897 р.), з 1899 по 1930-і роки щорічно спостерігали близько 60 000 осіб. В 1946 році обсерваторію було перейменовано на честь Фрідріха Архенгольда. Телескоп було виведено з експлуатації на час ремонту з 1958 по 1983 рік. Зараз телескоп працює.

Інструменти обсерваторії

• Великий рефрактор (D = 68 см, F = 21 м), вага рухомої частини = 130 тонн. Пам'ятник архітектури з 1967 року. Повністю в робочому стані. Проводяться нічні візуальні спостереження.
• Невеликий планетарій Цейс.
• Кабінет сонячної фізики: целостат для побудови зображення Сонця в інтегралі, H-alpha і спектру (1965 р.).
• Цейсцівській Кассегрен (D = 50 см, F = 7500 мм).
• Рефрактор Куде (D = 15 см, F = 2250 мм).
• Астрограф (D = 12 см, F = 600 мм).
• Рефрактор Уранія (переданий з обсерваторії Urania (наукове товариство), створений в 1888 році).
• Кометошукач (D = 25 см, F = 1620 мм)
• Рефлектор (D = 25 см, F = 1978 мм)

Напрями досліджень

• Популяризація астрономії: музей, виставки, лекції, публічні спостереження
• Спостереження: місячні затемнення, Нова Лебедя 1903 року, комети, астероїди.

Основні досягнення

• 107 астрономічних вимірів опубліковано з 1992 по 2001 рік^[1].
• У цій обсерваторії 2 червня 1915 року Альберт Ейнштейн прочитав свою першу публічну лекцію про теорію відносності.
• В обсерваторії встановлено найдовший у світі рухомий рефрактор (21 метр).

Див. також

• Список астрономічних інструментів
• Список кодів обсерваторій