Обсерваторія Сайдінг-Спринг

Обсерваторія Сайдінг-Спринг — астрономічна обсерваторія, заснована у 1965 році поблизу Кунабарабрана, Австралія, частина Дослідницької школи астрономії і астрофізики при Австралійському національному університеті (АНУ). На території обсерваторії встановлено 12 телескопів: Англо-австралійський, телескопи АНУ, Університету Нового Південного Уельсу та інших установ. Обсерваторія розташована на висоті 1165 метрів над рівнем моря в Національному парку Warrumbungle на горі Woorat, також відомій, як гора Сайдінг-Спринг. Обсерваторія була декілька разів занесена до списку кодів обсерваторій Центру Малих Планет під номерами: 260 (Цифровий огляд неба), 413 (основний код обсерваторії), E10 (Південний телескоп Фолкеса) і E12 (Огляд Сайдінг-Спринг — пошук навколоземних об'єктів).

Обсерваторія Сайдінг-Спринг

Siding Spring Observatory
31°16′24″ пд. ш. 149°03′52″ сх. д.
Країна	Австралія
Розташування	Гора Сайдінг-Спринг, Кунабарабран, Австралія
Код	413
Висота	1165 м
Відкрито	1965 рік
Сайт:	www.mso.anu.edu.au
Обсерваторія Сайдінг-Спринг Обсерваторія Сайдінг-Спринг (Австралія)
Обсерваторія Сайдінг-Спринг у Вікісховищі

Історія обсерваторії

У 1924 році федеральним урядом була створена обсерваторія Маунт-Стромло. Спочатку обсерваторія спеціалізувалася на дослідженні Сонця. Наприкінці 1940-х років основний акцент був зміщений на зоряну астрономію. З 1953 по 1974 рік 74-дюймовий (1.9 метри) телескоп був найбільшим оптичним телескопом в Австралії.

Вже у 1950-х роках міське засвічення від Канберри стало настільки сильним, що це стало помітно на горі Стромло. Тоді в 1962 році АНУ обрав нове місце для обсерваторії на горі Сайдінг-Спринг. До середини 1960-х років на горі Сайдінг-Спринг АНУ встановив 3 телескопи і створив інфраструктуру: дорогу, житлові приміщення, провів електроенергію і воду. У 1984 році прем'єр-міністр Боб Гоук відкрив найбільший телескоп АНУ з низькою вартістю і інноваційним дзеркалом діаметром 2.3 метри, який знаходиться в простому приміщенні з кубічним куполом, що обертається вслід за рухом труби телескопа.

З 1950 року, незалежно від розвитку обсерваторії АНУ, австралійський і британський уряди вели переговори про будівництво великого телескопа. Коли ці переговори, нарешті, дали свої плоди в 1969 році, то на місці майбутнього 4-метрового Англо-австралійського телескопа (ААТ) вже була добре розвинена інфраструктура обсерваторії Сайдінг-Спринг, що значно полегшило спорудження телескопа ААТ.

Під час будівництва ААТ на початку 1970-х років Британська Рада Науково-Технічних досліджень також побудувала UK Телескоп Шмідта, на відстані 1 км на північний схід від купола ААТ. Телескоп Шмідта має широке поле зору (36 квадратних градусів) в порівнянні з ААТ, що дозволяє проводити оглядові програми. Цікаві об'єкти, які виявляють на телескопі Шмідта, потім докладно досліджують на більш великих інструментах. У 1987 році телескоп Шмідта був об'єднаний з АТТ в одну структуру.

На території обсерваторії Сайдінг-Спринг також встановлені телескопи Південної Кореї, Дистанційні телескопи^[en] і телескопи Університету Нового Південного Уельсу. У 1990 році станція Гринвіцької обсерваторії для стеження за штучними супутниками Землі була закрита після 10 років роботи.

Інструменти обсерваторії

Англо-австралійський телескоп.

• Англо-австралійський телескоп (D = 3.9 м, F = 12.7 м, належить Англо-австралійській обсерваторії (ААО))^[1]
• UK Телескоп Шмідта^[en] (D = 1.24 м, F = ? м, належить ААО, код обсерваторії 260)^[2]
• Південний телескоп Фолкеса^[en] (D = 2 м, F = ? м, код обсерваторії E10)
• Телескоп СкайМеппер^[en] (D = 1.3 м, F = 6.2 м, належить АНУ)
• Телескоп Передових технологій^[en] (D = 2.3 м, F = 4.7 м, належить АНУ)^[3]
• Південний телескоп Шмідта Уппсала^[en] (D = 0.52/0.66 м, F = 1.75 м, працює за програмою пошуку навколоземних астероїдів, код обсерваторії E12). Був встановлений для Південного філіалу Уппсальської обсерваторії (у 1980 році перевезений з Обсерваторії Маунт-Стромло)^[4]
• Автоматичний патрульний телескоп^[en] (D = 0.5 м, F = 0.5 м, належить Університету Нового Південного Уельсу)^[5]
• ROTSE IIIa, Експеримент Автоматичного Пошуку Транзієнтів (D = 0.45 м, F = 0.85 м, належить Університету Нового Південного Уельсу)
• Південнокорейський телескоп NEOPAT-YSTAR (D = 0.5 м, F = 1 м, ширококутній телескоп належить Корейській Південній Обсерваторії (Yonsei University Observatory), встановлений в грудні 2004 року, перше світло в грудні 2005 року)^[6][7][8]
• 40-дюймовий телескоп (оптична система Річі — Критьєна, D = 1 м, F = 8.1 і 18.3 м, належить АНУ — списаний)
• 24-дюймовий телескоп (належить АНУ — списаний)
• 16-дюймовий телескоп (належить АНУ — списаний)
• Проєкт з пошуку екзопланет «HAT-South Project» (4 телескопи 18-см Такахасі з ПЗС-камерами Apogee 4Kx4K, загальна площа огляду 128 кв. градусів)^[9]

Напрями досліджень

• Оглядові зйомки південної півкулі.
• Оглядово-пошукові спостереження з метою виявлення навколоземних об'єктів.
• Оглядово-пошукові спостереження з метою виявлення екзопланет.
• Визначення космологічних параметрів.
• Моделювання формування галактик і спостереження найбільш ранніх етапів розвитку Всесвіту (з великим z).
• Проєктування та створення на основі передових технологій інструментів і приладів для них.
• Вивчення потоків газів навколо чорних дірок.
• Пошуки найстаріших зірок у Чумацькому Шляху.

Основні досягнення

• Південну частину Цифрового огляду неба знімали в Сайдінг-Спрингу на 1,2-метровому телескопі Шмідта (північну частину зняли в Паломарській обсерваторії, вони ж каталоги USNO-A1.0 і GSC^{[джерело?]}).
• Південну частину каталогу щільних скупчень галактик Ейбелла знімали на 1.2-метровому телескопі Шмідта в 1970-х роках.
• У ході роботи Огляду Сайдінг-Спринг було відкрито 67 комет, 54 з яких на рахунку Роберта Макнота — це рекорд на цей момент^[10].
• Обсерваторія Сайдінг-Спринг брала участь у Каталінському огляді, який впевнено займає провідне місце серед усіх обсерваторій світу за кількістю щорічно відкритих навколоземних астероїдів. У 2009 році їх число склало 577 штук^[11].
• Відкриття екзопланети Lupus-TR-3^[en] у 2007 році.
• Визначення найкоротшого періоду обертання серед астероїдів: 2008 HJ^[en] — всього 42.7 секунди за допомогою Південного телескопа Фолкеса.
• На Англо-австралійському телескопі був проведений огляд «The 2dF Galaxy Redshift Survey» з метою побудувати в обраних напрямках на небесній сфері докладну 3D-карту розподілу галактик у Всесвіті, що виявило глобальну пористу структуру Всесвіту^[12].

Керівники обсерваторії

Обсерваторія підпорядкована Дослідницькій школі астрономії і фізики АНУ, директором якої є професор Harvey Butcher^[13].

Відомі співробітники

• Роберт Макнот
• Gordon J. Garradd^[en]
• Роберт Еванс
• Шелте Джон Бас
• Shaun M. Hughes^[en]
• Duncan Waldron^[en]
• Penny Sackett^[en]

Цікаві факти

• Найяскравіша комета за останні 40 років — Велика комета 2007 року була відкрита в обсерваторії Сайдінг-Спринг Робертом Макнотом.
• На честь обсерваторії отримав назву астероїд 2343 Сайдінг-Спринг, який був відкритий 25 червня 1979 року в обсерваторії Сайдінг-Спринг.