Оганов Артем Ромаєвич

Артем Ромаєвич Оганов (нар. 3 березня 1975) — російський кристалограф-теоретик, мінералог, хімік, педагог^[4], професор РАН. Найбільш відомий роботами зі створення методів комп'ютерного дизайну нових матеріалів та передбачення кристалічних структур, а також із хімії високих тисків та вивчення речовини планетних надр.

Оганов Артем Ромаєвич
Народився	3 березня 1975(1975-03-03)[1] (50 років)  Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна	Росія
Діяльність	хімік, кристалограф
Alma mater	МДУ (1997)[1] Університетський коледж Лондона (2002)[1]
Галузь	кристалографія, фізика, хімія і матеріалознавство
Заклад	VINITId[1] Університетський коледж Лондона[1] Федеральна вища технічна школа Цюриха[1] Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук[1] МФТІ[1] Skolkovo Institute of Science and Technologyd[2]
Вчене звання	Професор Російської академії наукd
Науковий ступінь	доктор філософії (2002) і доктор габілітований (2007)
Науковий керівник	David Priced і John Brodholtd
Членство	Європейська академія[3]
Нагороди	Friendship Awardd (2019) премія «Знання»d (2023)
Оганов Артем Ромаєвич у Вікісховищі

Біографія

Артем Оганов народився 1975 року. Мати за національністю єврейка, батько — вірменин^[5][6][7]. Хоча народився Артем у Дніпропетровську, там він практично ніколи не жив, а виріс у Москві, де закінчив школу із золотою медаллю, а 1997 року — з відзнакою геологічний факультет МДУ за спеціальністю «кристалографія та кристалохімія». У 2002 році захистив кандидатську дисертацію (PhD) з кристалографії в Університетському коледжі Лондона, у 2007 році здобув ступінь доктора наук (Habilitation) у Цюрихському політехнічному інституті, яка у 2016 році була прирівняна до російського ступеня доктора фізико-математичних наук.

Нині є професором Сколківського інституту науки та технологій. У 2008—2017 роках був професором та завідувачем лабораторії комп'ютерного дизайну матеріалів в Університеті штату Нью-Йорк у Стоні-Брук. У 2013 році, отримавши мегагрант Уряду Російської Федерації, створив та очолив Лабораторію комп'ютерного дизайну матеріалів у Московському фізико-технічному інституті^[8][9][10]. Із 2005 більше десяти разів був запрошеним професором в університетах та інститутах Італії (Мілан), Франції (Париж, Лілль і Пуатьє), Китаю (Гуйлінь, Пекін, Гонконг)^[9].

У 2011 році створив і до 2017 року очолював Комісію з кристалографії матеріалів при Міжнародному союзі кристалографів^[11]. Входить до складу наукових рад РАН (1) із проблем геохімії та (2) з хімічної фізики, а також у редколегії журналів «Scientific Reports», «Геохімія», «Journal of Superhard Materials», «Crystals»^[12]. У 2013—2014 роках був президентом Американської гілки Міжнародна асоціація російськомовних вчених. Брав участь у зустрічах з Президентом Вірменії С. А. Саргсяном 16 листопада 2015 року^[13], 22 вересня 2016 року^[14] та 8 листопада 2017 року^[14], і з президентом Росії В. В. Путіним 15 жовтня 2017 року^[15]. У 2017—2020 роках перебував у Раді з науки та освіти при Президентові РФ^[16].

Наукова діяльність

Основні роботи в галузі теоретичного дизайну нових матеріалів, вивчення стану речовини при високих тисках (зокрема, у надрах Землі та планет), розробки методів передбачення структури та властивостей речовини. Розроблений Огановим ефективний еволюційний метод передбачення кристалічних структур^[17] був покладений ним в основу програми USPEX^[18], яку використовують понад 8000 дослідників у світі. Передбачені їм надтверда структура бору^[19], прозора фаза натрію^[20], новий алотроп вуглецю^[21], стабільні сполуки гелію і натрію^[22], стабільність MgSiO₃ пост-перовськіту в мантії Землі^[23] та інших планетоутворюючих^[24], і передбачення «заборонених» сполук (таких, як Na₃Cl, які не вписуються в традиційні уявлення хімії)^[25] були згодом підтверджені експериментом і суттєво вплинули на фундаментальні знання у матеріалознавстві, фізиці, хімії та науках про Землю. Відкриття борофену^[26] має великі технологічні перспективи. Огановим запропоновано нову шкалу електронегативностей хімічних елементів^[27]. Розширення поняття електронегативності на високі тиски, а також розрахунок електронегативності та хімічної жорсткості всіх елементів при різних тисках^[28] дозволили пояснити безліч незвичайних явищ хімії високих тисків, а також передбачити нові явища та сполуки. Нещодавнє передбачення нового високобарного гідросилікату магнію Mg2SiO5H2 дозволило Оганову та колегам висунути нову гіпотезу походження води на поверхні Землі^[29]. Огановим і колегами було передбачено й вивчено (теоретично й експериментально) низку нових надпровідників, одних із найбільш високотемпературних серед відомих сьогодні: ThH₁₀, ThH₉^[30], YH₆^[31], (La, Y)H₆ і (La, Y)H₁₀^[32]. Розроблені Огановим теоретичні методи дозволяють передбачати та отримувати матеріали із заданими властивостями. Оганов — автор понад 300 наукових статей (чимало з яких вийшли в Nature, Science та інших журналах) і розділів у книгах, і 5 патентів. Цитування робіт (за даними на серпень 2022) — більше 28400, індекс Хірша 80^[33].

Визнання та нагороди

• університетська премія Лациса Швейцарської вищої технічної школи Цюриха (2006)
• почесний професор Яншанського університету (Китай) (2012)
• професор програми «1000 талантів» (Китай) (2012)
• мегагрант РФ (2013)
• премія Георгія Гамова (2017)^[34]
• премія «Злагода» (2017)^[35]
• премія Дружби уряду КНР Friendship Award (China)^[en] (вища нагорода Китаю для іноземних експертів) (2019)^[36]

Був названий одним із найбільш цитованих вчених Росії 2016 р. (2016 Thompson Reuters Russian Highly Cited Researcher Award) у номінації «Хімія» і 2017 р. (2017 Thompson Reuters Russian Highly Cited Researcher Award) у номінації «Фізика» за версією Clarivate Analytics (2016)^[37], (2017)^[38].

Діяльність Оганова здобула визнання у засобах масової інформації. Про Оганова було знято фільми «Колір Кристалу»^[39] (2012, реж. Володимир Герчиков), «Made by Russians»^[40] (2015, реж. Леонід Парфьонов), «Артем Оганов»^[41] (2018, для телеканалу «Культура», реж. Наталія Попова), «Повернення професора»^[42] (2018, для телеканалу НТВ, реж. Тетяна Міткова). У 2019 р. до 150-річчя таблиці Менделєєва вийшов фільм «Новий елемент російської таблиці»^[43] (для каналу Росія-1, реж. Елла Тухарелі), у якому Оганов був однією із головних дійових осіб.

У 2014 році журнали «Російський репортер» та «Експерт» включили Оганова до списку 100 найвпливовіших росіян^[44], а журнал «Forbes» включив його до числа «50 росіян, які завоювали світ»^[45].

Експерт просвітницької програми «Всенаука»^[46].

Членство в академіях та наукових товариствах

• Дійсний член (Fellow) Мінералогічного Товариства Америки (2013)^[47]
• професор РАН (2015)^[48]
• Дійсний член Європейської академії (Academia Europaea) (2017)
• Дійсний член (Fellow) Королівського Хімічного Товариства (2020)
• Дійсний член (Fellow) Американського Фізичного Товариства (2020)^[49]

Вибрані інтерв'ю та науково-популярні матеріали

• «Як зупинити витік мізків із Росії?» Архівовано квітень 8, 2018 на сайті Wayback Machine., — lenta.ru, 29 квітня 2009 р.
• «Алхімік з Нью Йорка» Архівовано жовтень 29, 2018 на сайті Wayback Machine., — Російська газета, 26 червня 2013 р.
• «Перші ластівки нової хімії» Архівовано жовтень 29, 2018 на сайті Wayback Machine. — газета.ру, 20 грудня 2013 р.
• «Повернення Оганова» Архівовано травень 5, 2021 на сайті Wayback Machine., — Експерт, 2015 р.
• «Російські хіміки відкрили перше „справжнє“ поєднання гелію» Архівовано жовтень 29, 2018 на сайті Wayback Machine., — РИА Новости, 6 лютого 2017 р.
• «Позаземні мінерали: як російські хіміки розкривають таємниці планет» Архівовано жовтень 29, 2018 на сайті Wayback Machine., — РИА Новости, 24 лютого 2018 р.
• «Замість хаосу, анархії та беззаконня з'являється прозорість» Архівовано березень 8, 2018 на сайті Wayback Machine., — lenta.ru, 6 березня 2018 р.
• Інтерв'ю про долю та погляди, — програма «Парсуна», 23 грудня 2018 р.
• Програма про фізику та хімію планетних надр, — «Рубка ПостНауки», 21 грудня 2020 р.
• Програма «Лінія життя» на каналі «Культура», — 8 лютого 2020 р.
• «Електронегативність хімічних елементів тепер можна вважати по-новому» Архівовано травень 18, 2021 на сайті Wayback Machine., — «Наука і життя», 30 квітня 2021 р.
• «Чи є майбутнє у науки в Росії? Чому хімік Артем Оганов повернувся //Антоніми з Антоном Красовським» Архівовано травень 18, 2021 на сайті Wayback Machine., — RT, 27 квітня 2021 р.

Особисте життя

Одружений, має чотирьох дітей. Із 1993 є парафіянином католицького храму святого Людовіка в Москві^[50]. Дружина Оганова Наталія Валеріївна, російська, православна — кандидат юридичних наук, доцент Юридичного факультету Фінансового університету при Уряді Російської Федерації, Президент регіонального громадського фонду соціально-правового захисту об'єктів вітчизняної архітектурної спадщини.