Огороднік Василь Тимофійович

Огороднік Василь Тимофійович (нар. 3 липня 1939 року, с.Жабокрич, Крижопільського району Вінницької області - пом. 2 листопада 2011 року, с. Оратів Вінницького району Вінницької області ) - поет, журналіст, член правління Національної спілки журналістів України. Почесний краєзнавець України^[1], Член правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України у період з 2008 по 2011роки^[1].

Біографія

Василь Огороднік народився 3 липня 1939 року в селі Жабокрич, Крижопільського району Вінницької області в багатодітній сім’ї ремісників Тимофія та Олени Огороднік. 1957 року після закінчення Жабокрицької середньої школи поступив у Тульчинський культурно-освітній технікум. Після його закінчення працював у Чернівецькому районному будинку культури. З 1963 по 1967 р. навчався у Московському державному інституті культури. Після завершення навчання працював завідуючим Тиврівської районної бібліотеки. Також упродовж 15 років він займав посаду відповідального секретаря районної організації Товариства охорони памʼяток історії і культури.( https://library.vspu.edu.ua/inform/spisok_bio.htm#og)З 1967р по 1972р. Василь Огороднік навчався на факультеті журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка. Все життя Василь Огороднік прагнув вчитися, вдосконалюватись, щоб віддати свої знання людям, щоб бути їм корисним: "Жадоба знань мене палить,

Черпаю їх, де тільки можна.

Чужа біда мені болить.

Тому душа моя тривожна..."

З 1987 р. працював у Оратівській районній бібліотеці на посаді провідного краєзнавця централізованої бібліотечної системи.

Творчий доробок

У 1955 р. Василь Огороднік почав свою літературну діяльність, дебютує з віршем « Неспокій», котрий був опублікований в газеті « Сільські новини». Основними темами його творчості є життя, природа, історія та культура Поділля, що зображені у циклах віршів “Пори року”, “ Вінок присвят”, “Вогонь Прометея”. Окремою сторінкою його творчості є тема борців за волю України, репресованих діячів та сучасників: “На могилі Данила Нечая”, “ Останній кошовий”, “Пам’яті кесаря Андрійчука”, “Троянд пелюстки на устах”(Євгену Гуцалу), “Гонтина криниця”, “Дуб Хмельницького” та інші. Василь Тимофійович опублікував в пресі близько трьох тисяч статей, нарисів, есе, репортажів краєзнавчої тематики, понад 50 літературних портретів видатних письменників і поетів, видатних земляків, понад 500 віршів. Автор прагнув зберегти і примножити історичну пам’ять народу:

"Мені краю іншого не треба,

Щедрості земній немає меж.

Вище України - тільки небо,

Але й небо - Україна теж..."

Книги:

« Легендами овіяна земля»(1998),

«Перлина Поділля. »(2001),

«Пам’ять серця»(2001),

«З чистих джерел»(2003),

«Неспокій»,”(2003)

“Співці добра і краси”(2004р.),

“Поетичне сяйво історії”(2007р.).

“Світ починається з любові”(2009),

“Нема миліш святого краю...”(2008),

“Абетка з історії Оратова”(2009),

“Козацький шлях”(2005),

“ Крізь дзвін тисячоліть”(2008)

, “В пошуках скарбів”

“Дорогою ціною: 20 років незалежності України”(2011)

“Відлуння подвигу”(2010)