Одинокий шлях

Одинокий шлях (лат. tractus solitarius) — пучок нервових волокон, що проходить всередині задньої частини довгастого мозку ссавців. До його складу входять ділянки лицевого, язико-глоткового і блукаючого нервів. Одинокий шлях оточений ядром одинокого шляху.

Поперечний переріз через довгастий мозок. Fasciculus solitarius — одинокий шлях.

Історія відкриття

Одинокий шлях був уперше описаний на перерізах довгастого мозку Джейкобом Кларком^[en] і Бенедиктом Стіллінгом^[en] у 1840-50ті роки.^[1][2] Спочатку анатоми вважали, що він складається лише з блукаючого нерва. Проте вже до 1900 року було визначено, що одинокий шлях включає до себе гілки трьох черепних нервів.

Функція

Докладніше: Блукаючий нерв, Лицевий нерв, Язико-глотковий нерв та Ядро одинокого шляху

Бере участь у передачі сенсорної інформації від внутрішніх органів (серця, шлунку, легень), смакових рецепторів язика.

Застарілі синоніми

Латинські:

• fasciculus rotundus
• fasciculus solitarius
• funiculus solitarius

Також:

• дихальний пучок Гірке^[en]
• дихальний пучок Краузе^[en]