Озеро Самотності

О́зеро Самотності (лат. Lacus Solitudinis) — відносно невелике місячне море, розташоване на краю зворотного боку Місяця. Координати центра — 27.52° пд. ш. 103.88° сх. д. / -27.52; 103.88^[1], максимальний розмір — близько 120 км^[1].

Озеро Самотності
лат. Lacus Solitudinis
Озеро Самотності (мозаїка знімків «Клементини»)
Координати центра	27.52° пд. ш. 103.88° сх. д. / -27.52; 103.88
Розмір	120 км
Епонім	самотність
Назву затверджено	1976
Озеро Самотності на Вікісховищі

Північніше озера розташований кратер Перельман (лат. Perel'man), на північному заході — борозна Зігфріда (Rima Siegfried) і кратер Скалігер (Scaliger), на заході — кратер Тіціус (Titius), на півдні — кратер Паркхерст (Parkhurst)^[2].

Назва

Вперше Озеро Самотності було відзначено на карті «Maps of Lunar Hemispheres», виданій Антоніном Рюклом у 1972 році^{[джерело?]}. У 1976 році цю назву затвердив Міжнародний астрономічний союз^[3].

• 
  Знімок «Аполлона-15» (1971).
• 
  Карта околиць північної частини озера