Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Океанічна земна кора
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Океані́чна земна́ кора́ — земна кора, розповсюджена під дном океанів та морів. Відрізняється від континентальної земної кори відсутністю гранітного шару і значно меншою потужністю — від 5 до 10 км (макс. 20-25 км), зокрема зменшеною товщиною осадового шару.

за даними Геологічної служби США (USGS)
Континентальна кора
Перехідні зони |
Океанічна кора Вік: 0–20 млн років
20–65 млн років
>65 млн років |


Remove ads
Будова
Як і континентальна, характеризується тришаровою будовою:
- верхній осадовий шар, потужністю від декількох сотень м до 1 км, складається з крихких розсипчастих порід, швидкість поширення сейсмічних хвиль в яких 2,0—2,5 км/с;
- середній шар, потужністю 1,0-3,0 км, складений базальтами з прошарками карбонатних та кременистих порід (швидкість сейсмічних хвиль 3,5—4,5 км/с);
- нижній (базальтовий) шар, потужністю 3,5-5,0 км, складений основними та ультраосновними породами (швидкість сейсмічних хвиль 6,3-6,5 км/с, в окремих випадках — до 7,0—7,4 км/с).
За складом і фізичними параметрами океанічна кора відповідає базальтовій корі континентального типу.
Remove ads
Субокеанічна земна кора
Перехідний тип земної кори, характерний окраїнним морям (Берингове, Охотське, Японське та інші) та середземним (Середземне, Чорне). Схожа з океанічною корою, але характеризується більш потужним, ніж в океані, осадовим шаром (до 10 і більше км). Сумарна потужність субокеанічної земної кори становить 10-20, а місцями — 25-30 км.
Див. також
Джерела
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads