Окупація Домініканської Республіки військами США (1965—1966)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Громадянська війна в Домініканській Республіці.

Вто́ргнення США в Домініка́нську Респу́бліку (англ. United States occupation of the Dominican Republic (1965–1966)) — військова операція під кодовою назвою «Силовий вузол» (англ. Operation Power Pack) проведена Збройними силами США з метою вторгнення на територію Домініканської Республіки та повалення лівого уряду, що прийшов до влади після тривалої громадянської війни.

Диспозиція військ у ході проведення операції «Силовий вузол» (англ. Operation Power Pack)

Вторгнення США в Домініканську Республіку United States occupation of the Dominican Republic (1965–1966)
Холодна війна
Генерал-майор Роберт Йорк під час операції в Домініканській Республіці, 1965 Генерал-майор Роберт Йорк під час операції в Домініканській Республіці, 1965
Дата: 28 квітня 1965 — 21 вересня 1966 Місце: Домініканська Республіка Привід: Захист американських інтересів у Домініканській Республіці, скинення влади президента Хуана Боша, підтримка виборів Хоакіна Балагера Результат: Військова перемога США
Сторони
США Панамериканські миротворчі сили:  Бразилія  Гондурас  Нікарагуа  Ямайка  Парагвай  Сальвадор  Коста-Рика	Домініканська Республіка
Командувачі
Ліндон Джонсон генерал-майор Роберт Йорк	Франсіско Альберто Кааманьйо
Військові сили
США: 42 000 о/с десантників та морських піхотинців Панамериканські миротворчі сили: 1 130 бразильських, 250 гондураських, 184 парагвайських, 160 нікарагуанських, 21 коста-риканських, 3 сальвадорських солдат та офіцерів	Домініканська Республіка: ~5 000
Втрати
Військові втрати: 44 вбитих та 283 поранених; Панамериканські миротворчі сили: 17 поранених[1]	Військові втрати: Домініканська Республіка: 2 500 вбитих, 3 000 поранених, 100 захоплено в полон
Загинуло 3 500 цивільних громадянина Домініканської Республіки

Не слід плутати з Окупація Домініканської Республіки (1916—1924).

Військова операція розпочалася з введення в країну 28 квітня підрозділів морської піхоти США, за якими незабаром прибула 82-га повітрянодесантна дивізія XVIII корпусу. Інтервенція закінчилася у вересні 1966 виведенням усіх американських військ.

Історія

24 квітня 1965 року спалахнула громадянська війна в Домініканський Республіці. Лояльні до уряду та правлячої влади сили спробували придушити повстання, втім повстанці взяли штурмом президентський палац та заарештували президента Дональда Рейда Кабраля. На фоні безладів, що охопили країну американські дипломати в Санто-Домінго розпочали підготовку до евакуації 3500 громадян США. Під час проведення заходів з евакуації один американський морський піхотинець був убитий снайпером повстанців.

29 квітня посол США в Домініканській Республіці Вільям Теплі Беннетт повідомив президента США Ліндону Джонсону, що ситуація досягла загрозливих для життя громадян США масштабів і що повстанці отримали іноземну підтримку. Всупереч пропозиціям своїх радників, Джонсон санкціонував великомасштабну військову інтервенцію шляхом проведення операції «Силовий вузол».^[2]. Це була перша військова інтервенція США в країну Латинської Америки за 30 років^[3]

О 2:16 ранку 30 квітня 1965 року 3-тя бригада 82-ї повітрянодесантної дивізії висадилася на авіабазі Сан-Ісідро і дала старт військовому втручанню США в конфлікт. Протягом наступних двох годин було також відправлено дві бригадні бойові групи та важку техніку. На світанку 1-й батальйон 508-го піхотного полку рушив вгору шосе Сан-Ісідоро, зайнявши позицію на схід від мосту Дуарте. 1-й батальйон 505-го піхотного полку залишився на авіабазі та виставив патрулі по периметру. Загін із 1700 морських піхотинців 6-го експедиційного корпусу морської піхоти зайняв район, де було кілька іноземних посольств. Організація американських держав (ОАД) оголосила цей район зоною міжнародної безпеки. Раніше того ж дня ОАД також ухвалила резолюцію, яка закликала воюючі сторони припинити всі бойові дії. О 16:30 представники лоялістів, повстанців та американських військових підписали угоду про припинення вогню, яка мала набути чинності о 23:45, що сприяло деморалізованим лоялістам, які втратили контроль над містом Колоніальним містом Санто-Домінго.

5 травня Мировий комітет ОАД прибув до Санто-Домінго і було підписано другу, більш ґрунтовну угоду про припинення вогню, яка поклала край основній фазі громадянської війни. На день пізніше члени ОАД сформували Панамериканські миротворчі сили з метою виконання функцій миротворчого формування на території Домініканської Республіці. Ці сили налічували 1748 бразильських, парагвайських, нікарагуанських, коста-рікських, сальвадорських та гондураських військовослужбовців, якими командував бразильський генерал Уго Панаско Алвін, у той час як генерал армії США Брюс Палмер обіймав посаду його заступника.

Вихід американських військ

26 травня американські війська почали поступово виводитися з острова. 15 червня конституціоналісти зробили другу та останню спробу розширити межі своєї підконтрольної території. У самій кровопролитній битві періоду інтервенції заколотники розпочали атаку на американські аванпости, використовуючи вогневу міць із застосуванням гранат із сльозогінним газом, кулеметів 50-го калібру, 20-мм гармат, мінометів, гранатометів, танків. 1-і батальйони 505-го та 508-го піхотних полків швидко перейшли у наступ. Два дні боїв коштували американцям п'ятьох убитих та 31 пораненого. Сили ОАД, що складалися з великої кількості бразильців і мали наказ залишатися на своїх позиціях, нарахували п'ятьох поранених у своїх лавах. Конституціоналісти заявили про 67 загиблих та 165 поранених.

Підрозділ збройних сил Гондурасу прибув з миротворчою місією на Домінікану

У зв'язку з тим, що ситуація зайшла в глухий кут, лідери двох домініканських фракцій почали серйозні переговори про пошук прийнятного тимчасового уряду до тих пор, поки не відбудуться загальні вибори. 31 серпня представники конституціоналістів, президента Імберта та посередницької комісії ОАГ підписали «Домініканський акт прийняття», доповнюючи його «Інституційним актом». Тимчасовим президентом країни став Ектор Федеріко Гарсія Годой Касерас.

У кінцевому підсумку в операції «Силовий вузол» взяло участь понад 40 000 американських військовослужбовців, у загальному числі близько 8 000 морських піхотинців.

Див. також

• Вторгнення США в Панаму (1989)
• Вторгнення США в Панаму ‎
• Громадянська війна в Гондурасі (1919)
• Окупація Домініканської Республіки
• Окупація Гаїті

Посилання

• 82nd Airborne History Page [Архівовано 23 вересня 2009 у Wayback Machine.] — Operation Power Pack: A «Road» Test for the 82nd Airborne Division
• Dominican Republic PSYOP [Архівовано 6 грудня 2016 у Wayback Machine.], reportage from SGM Herbert A. Friedman (ret)

Джерела та література

• McPherson, Darrell G. The Role of the Army Medical Service in the Dominican Republic. Washington D.C.: Office of the Surgeon General, Department of the Army. Архів оригіналу за 24 грудня 2010. Процитовано 19 березня 2011. — full text
• Warnock, A. Timothy. Dominican Crisis: Operation POWER PACK. Short of War: Major USA Contingency Operations edited by A. Timothy Warnock. Air Force History and Museums Program, 2000. pp 63–74.