Олександрівка (Близнюківська селищна громада)

Олекса́ндрівка — село в Україні, у Близнюківській селищній громаді Лозівського району Харківської області.

село Олександрівка
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Лозівський район
Тер. громада	Близнюківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA63100030660082414
Облікова картка	Олександрівка.
Основні дані
Засноване	1820 (205 років)
Населення	545 осіб
Територія	1440 км²
Площа	1440 км²
Густота населення	378.470 осіб/км²
Поштовий індекс	64820
Телефонний код	+380 5754
Географічні дані
Географічні координати	48°45′50″ пн. ш. 36°38′24″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	101 м
Відстань до обласного центру	182 км
Відстань до районного центру	37 км
Місцева влада
Адреса ради	64801, Харківська обл., Лозівський р-н, с-ще Близнюки, вул. Свободи, буд. 30
Карта
Олександрівка
Олександрівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Олександрівка.

Географія

Село Олександрівка розташоване за 182 км від обласного центру та 37 км від районного центру, в балці Опалиха, якою тече пересихаюча річка Опалиха, на якій створені загати, одна з яких утворює водосховище ~50 га. В селі розташовані два невеликих става та невеликий сосновий ліс. Відстань до найближчої залізничної станції Дубове (за 7 км).

Історія

Село засноване 1820 року. За даними 1859 року Олександрівка була панським селом, у якому було 115 подвір'їв й 704 мешканця. До сучасної Олександрівки також увійшли села XIX століття: Микільське (панське село навпроти Олександрівки по праву сторону Опалихи; тоді налічувалося 12 подвір'їв, 136 мешканців), Степанівка (або Лисівка, панське село, також навпроти Олександрівки, 16 подвір'їв, 136 осіб), Мала Андріївка (південно-східна частина сучасною Олександрівки; панське село, 7 подвір'їв, 63 особи)^[1].

У жовтні 1941 року село Олександрівка було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. У лютому 1942 році радянські воїни з боями визволили Олександрівку, але у травні 1942 року вимушені були залишити село. У запеклих боях брали участь воїни 66-го і 125-го кавалерійських полків. Остаточно село було звільнене у вересні 1943 року. Радянські воїни — визволителі поховані у братській могилі в центрі села. Всього поховано 72 воїни, з них відомі прізвища 33-х.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до складу Близнюківської селищної громади^[2].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Близнюківського району, увійшло до складу Лозівського району Харківської області^[3].

Економіка

• Невеликий піщаний кар'єр.

Зв'язок

• Відділення зв'язку № 10