Олександр Корвін-Госевський

Олександр Корвін-Госевський (пол. Aleksander Korwin Gosiewski; 1575 — пом. 1639) — польський воєначальник і дипломат, референдар великий литовський (1610—1625), комендант московського Кремля (1610–1612), писар великий литовський (1615—1625), староста велизький, воєвода смоленський (1625), представник шляхетського роду гербу Слєповрон.

Олександр Корвін-Госевський
пол. Aleksander Gosiewski
Народився	1575
Помер	24 травня 1639(1639-05-24)[1][2]  Вільнюс, Велике князівство Литовське
Поховання	Church of St. Casimir, Vilniusd[2]
Країна	Велике князівство Литовське Річ Посполита
Діяльність	дипломат
Знання мов	польська
Посада	смоленський воєвода[1], посол Сейму Речі Посполитої[d], реґіментар, Маршалок Сейму Речі Посполитої, писар польний литовський[d], референдар великий литовський[3][4], староста Пунськийd, Великий писар Литовський[5], староста куписькийd, староста марковськийd, Велізький старостаd[6] і Староста Бельськийd
Рід	House of Gosiewskid
Батько	Q63033322?
У шлюбі з	Єва Пацd[1][2]
Діти	Вінцент Корвін-Госевський[2], Кшиштоф Корвін-Госевський[1][2], Zuzanna Gosiewskad[7], Q92292053?[2][8], Q124742028?[2] і Q124742039?[2]
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корвін-Госевський.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корвін (значення).

Біографія

В молодості з відзнакою служив в литовських військах під час війн Сигізмунда Вази зі Швецією, був потім прикордонним старостою Велижа. Брав участь у битві під Кірхгольмом (1605). У 1610 році разом зі Станіславом Жолкевським прибув до Москви для підтримки партії, яка бажала звести Владислава IV Вазу на московський престол. Потім, коли становище вояків Речі Посполитої стало безнадійним, залишив комендантом московського Кремля Миколая Струся, сам переїхав до Смоленська, де був комендантом 1625 року. 1613 року був обраний маршалком Сейму.

У 1639 році заснував вітебський єзуїтський колегіум, дарував йому 1000 кв. миль землі на Смоленщині і пристань на Двіні. Також ним було засновано жіночий монастир святої Бригіди в Бересті.

Був одружений з Євою Пац — донькою берестейського підкоморія Миколи Паца та його дружини Софії (Агати) Сапіги (другий шлюб матері).^[9] Діти: Зузанна, Вінцент, Кшиштоф.